Ага, чоткий допис.

Я коректно зрозумів, що це можна скоротити:

"Неважливо, що закриється частина кінотеатрів. Плювати на налоги, що вони платили. Хай йдуть подалі ті, хто там працювали. Головне - мені дуже цікаво дивитись на неприємності у тих, з ким я не згоден."

Жил бы я в Украине, порадовался бы тому, что наконец может закончится идиотизм называемый "дубляж", и народ начнет смотреть кино как его во всем мире смотрят и как оно было задумано.

C каких пор в мире задумано, что все фильмы будут озвучивать по-украински?

Ну пока есть шансы что на озвучку им денег хватать не будет :) Я так понимаю что Астерикса таки запустили с одними субтитрами.

Нет, по-английски с украинскими субтитрами не будет. Я бы сам голосовал за это двумя руками, но увы.

Фактически, остается два варианта:
- русский дубляж, украинские субтитры
(разрешено законом и судом, но с какого-то хрена запрещено министерством культуры. Плюс означает повышение цен на билеты гривет на 5, но это пережить можно)
- обязательный украинский дубляж
(что означает закрытие значительной части кинотеатров на юге и востоке)

А Астерикса я не вижу ни в афишах, ни даже в анонсах. Подозреваю, что не разрешили.

Нет, по-английски с украинскими субтитрами не будет. Я бы сам голосовал за это двумя руками, но увы.

Ну если альтернатива, как по вашим словам, "массовое закрытие кинотеатров", то почему нет? :)

Объясняю, почему нет. Потому что интернет! :) Скорее всего, это приведет к резкому снижению посещаемости кинотеатров - люди будут покупать диски и качать по сети. Если сейчас ввести налог долларов на 10 за каждый проданный в кинотеатре билет, тоже посещаемость тоже снизится - не из-за каких-то межкультурных трений, а просто в силу экономических законов.

неправильно зрозуміли.

Ось Ви іноді обурюєтесь, що вам говорять ганебні слова на форумах, особливо на російських. Пробачте мене, але якби я не читав Вас раніше, не знав усіх Ваших розумових можливостей і не пам`ятав цікавих записів, то на основі Вашого посту і Вашої відповіді на коментар зробив би однозначний висновок: передо мною звичайна і примітивна дура. Повторю ще раз, я не намагаюсь Вас образити, я лише дивуюсь мережевої дійсності.

я не можу заборонити вам робити висновки. більше того, я не маю наміру вас у чомусь переконувати.
моя позиція вже дуже і дуже давно -- Україні потрібна повномасштабна українізація. і дубляж фільмів українською -- одна зі складових цього процесу.

Добре. У мене питання. Я є громадянином України. Те, що моя рідна мова - російська, означає, що я маю меньші права ніж Ви, чи ні?

жодним чином.
на ваші права ніхто не зазіхає.

Я не проти українських субтитрів, закон досить справедливий. Але обов'язковий дубляж - це занадто. Це - не захист україномовних українців, це - переслідування російськомовних. Єдина різниця "добрих" та "поганих" при цьому - їх мова.
Є лише дві можливості:
а) в цій країні демократія, і вибір робиться більшістю людей (якщо можливо, не усіх українців, а виділених територіально); механізмом вибору можуть бути и прямі референдуми, і фінансові показники
б) деякі громадяни мають державні привилеї (на рівні "можна-не можна") лише по причині приналежності їх до певної субкультури. Тоді це не демократія, а Ви самі знаєте що.

Ось моя позиція. Напишіть, будь ласка, де Ви не згодні.
1. Я маю право спілкуватись на тій мові, на якій захочу, при умові згоди на це співрозмовників. Це не торкається лише офіційних документів, що мають юридичний статус.

2. Якщо у деякому колі виникає питання, на якій мові спілкуватись, це має вирішуватись на основі голосування.

3. Якщо мені надається якась послуга недержавною структурою, то мова цього надавання є предметом обговорення продавця і покупця. Держава має право лише надавати пільги для підтримки національної культури, але не заборонювати щось лише на лінгвістичній основі.

Щодо третього пункту, дозвольте наївне запитання: чи зможе, за таких умов, українськомовний українець Харкова, Луганську або Донецьку (а таких все ж чимало)і як часто переглядати в кінотеатрах фільми (зокрема і зарубіжні) українською, а не російською мовою, і не субтитрами (бо хто ж, якщо чесно, їх читатиме, замість того, щоб нормально, не відволікаючись, переглядати фільм - російську бо більшість українців все ж розуміє). І переглядати їх в себе, у Харкові, припустимо, а не їхати для цього спеціяльно у Львів :) Тільки умова - відповідати щиро. Якщо відповідь буде " та будь-коли - купляй квитка і прошу" тоді все гаразд (тільки наполягаю - відповідайте щиро). Якщо ні - тоді щось тут не так, з правами людини (покупця, клієнта, споживача тощо). Тоді - є державна мова. Решта - зорганізовуйте собі клуб за інтересами. Я, наприклад, живучи в Росії, в Петербурзі (де, до речі, українці становлять другу за чисельністю та відсотками національну спільноту, після власне росіян - згідно з офіційними цифрами 85 000) ніколи не бачив якоїсь турботи про мене і таких як я ані з боку держави/міста, ані з боку тих (бізнесменів тощо), хто пропонує свої послуги на ринку. Зауважте - я готовий платити за українські (українськомовні) видання, книги, фільми, телевізійні та радіопередачі навіть подвійну ціну - проте, нема за що. І при цьому - я не забув мови, і якось самотужки вирішую свої проблеми. Наприклад - щороку буваю уві Львові, звідки цілими паками тягну до Пітера книжки, диски тощо. І вважаю це своєю особистою проблемою. Звичайно, мені б було приємно, якби в цьому питанні були якісь зрушення. Але то - з ласки господарів. Це їхнє право. Додам, щоб не було бажання казати, мовляв, тут ситуація не до порівняння - я не переїхав до Петербургу з України, я тут народився, мої українські предки переселились на терени Росії десь століття тому, а перші українці з'явилиси в місті на Неві ще від його заснування (були серед перших будівничих Петербурга).

Ні, не зможе. А зможе російськомовний житель Львова дивитись фільми російською?
Далі я можу наводити контраргументи, але це потім.

Поки що перед нами стоїть просте, але важливе питання: чи є з точки зору держави російськомовний громадянин України особою другого сорту по відношенню до україномовного громадянина, чи ні?

А кримськотатарськомовнийий? Гагаузькомовнийий?? Угорськомовнийий??? Румунськомовний???? Чомусь волають виключно російськомовні - як найбільш упосліджені. Щодо Львова - навіть не кажіть (не перетворюйте мене на "запеклого націоналіста", яким я, начебто не є, але ще трішки - стану). Я здивований тим, що уві Львові, де росіяни та російськомовні становлять лише певний відсоток - переважна більшість часописів в продажу - російськомовні. Чи не половина газет - російськомовні. Є місця де торгують майже виключно російськомовними книгами. І є хіба дві книгарні на ціле місто де російськомовних книжок майже немає - "Глобус" та книгарня НТШ (і то - МАЙЖЕ немає). Купити українськомовні фільми на DVD - то важка справа, в продажу їх фактично немає (кілька документальних стрічок про Львів, "Тіні забутих предків", "Захар Беркут" - обидва ще "за совєтів" зроблені, та ще мабуть два-три фільми). Решта - російськомовні. Зокрема і перекладні (зарубіжні, зауважу - не тільки російського виробництва). Чи може в назагал українськомовному Львові на них немає попиту? Чи сучасних українськомовних фільмів не виробляється? (я, наприклад, вже який рік шукаю "Молтву за гетьмана Мазепу" та "Мамай" - і де вони?). То хто кого упосліджує? Я вже не кажу про те, яка національна політика в Росії (зокрема і до українців - про це було в попередньому коменті). Не кажу, власне, через те, що росіяни України в цьому, звичайно, не винні. Але те, як росіяни поводяться в Україні, Прибалтиці, Молдові поваги теж, якщо чесно не викликає (про Білорусь навіть згадувати моторошно - в мене була пригода: білорусько-український кордон, з українського боку написи двома мовами - українською та білоруською, з білоруського боку написи одною - російською - це те, що чекає на Україну, якщо не провадити тверду політику в мовному питанні). Звичайно, кажу не за всіх росіян - є такі, що ставляться з повагою та розумінням до того, що відбувається. До речі - Ви цілком пристойно володієте українською, розумієте її. Тобто ніщо не заважатиме Вам насолоджуватись добрим фільмом українською (я, наприклад, переглядав фільми білоруською, польською - жодного дискомфорту, якщо тобі зрозуміло). Тобто це виключно справа принципу, або, інакше, політичне питання. Про культуру не йдеться. Не йдеться (і Ви це, знову ж, якщо чесно, знаєте без мене) про втрату мови-традиції-культури росіянами в Україні. Не втратиться. Принаймні тими, для кого вона насправді чогось варта.

Я розумію Ваші бажання, але дозвольте навести певний приклад.

Припустимо, зібралась група людей, щоб поділити якусь цінність. У кожного з них є інтереси, які неможливо реалізувати паралельно. У одного з ціх людей (назвемо його Ікс) є автомат Калашнікова. Стоїть питання: як він може поступити? Є декілька стратегій.
1) Ікс витягає автомат і говорить: ця цінніть моя, усі інші йдіть по домівках.
2) Ікс дає іншим знати, що в нього автомат, і пропонує компроміс: всім порівну, Іксу - подвійна доля. Усі інші мають вибирати - синиця у руці або журавель у небі, тобто згода на гарантоване мале або боротьба за великий куш.

Перша стратегія начебто вигідніше, але у інших людей дома теж можуть бути рушниці...

Так ось, державна ЗАБОРОНА робити щось неопасне, але неприємне для сильнішого - це перша стратегія. Це прямий утиск інтересів без урахування прав. Як можна зробити інакше? Найпростіший приклад. Ми у економічній сфері, то й дії можуть бути економічні. Припустимо, російськомовний сеанс дорожче на 10-15 гривень. Тоді україномовний глядач має перевагу, а російськомовний має ВИБІР.

Кримськотатарськомовний глядач теж має слово у цій суперечці. Його проблема - у невеликій кількості, і щоб компенсувати переклад, йому знадобиться надбавка не 10-15, а (умовно) 200-300 гривень. Тому на практиці це нереалістично.

Вернемося до кіно. Зараз ситуація проста: часто у кіно збирається компанія з 6 друзів. 5 з них розуміють українську, 1 - не розуміє. Результат - 6 невдоволених громадян і 6 некуплених білетів. А раз в нас демократія - ці 6 знайдуть свою відповідь.

Розумієте, я поважаю більшість людей, якщо до мене також відносяться з повагою, навіть якщо все йде не за моїм сценарієм. Зараз я такої поваги не відчуваю: на бажання половини населення країни просто плюнули.

І, накінець, конкретний приклад. На попередніх виборах я голосував за "НУ". На останніх - за Літвіна. Одна з ГОЛОВНИХ причин - політика Єханурова щодо кінотеатрів (у цьому я побачив сигнал того, що твориться з державою). Пам`ятаєте проценти "Нашої України" на тих виборах і на останніх?

>Зараз я такої поваги не відчуваю: на бажання половини населення країни просто плюнули.

Скажу прямо: я Вас не поважаю! Я не поважаю Вас тільки тому, що Ви не поважаєте мене. Тільки тому, що Ви волаєте про свої права, аби зберегти ситуацію мого безправ’я.

Кільканадцять років я взагалі не ходжу до кінотеатрів з іноземною озвучкою, чекаю рік-два телевізійного показу на українських (україномовних) каналах. Кільканадцять років я у більшості випадків не можу купити DVD чи VHS з українським дубляжем. Що ж робив цей час? Плакав? Ні! Хоч і не громив кінотеатри чи ятки, де в принципі не міг отримувати продукт, який хотів, але я і не віддавав ані копійки неукраїнському прокату, цілком свідомо обмежуючи свої потреби на такого виду розваги.

При цьому голосував тільки за ті партії, які проголошували турботу про українську мову (в кіно, в тому числі). Я дочекався часу, коли моя партія перемогла, а відповідні бажання були проведені законодавчо, через цілком демократичні процедури. Нарешті, я дочекався часу, коли Конституцйний суд ухвалив рішення проти саботажників, які все ще позбавляли мене мого права. На це пішло більше п’ятнадцяти років незалежності, зауважу.

І от тепер, коли мені кажуть, що тільки через те, що я матиму нарешті змогу дивитися в Україні фільми українською мовою, якісь громадяни відчуватимуть себе громадянами другого сорту, відповім просто: Зділайте милость, підіть на хуй!

Ви або не дочитали, або не зрозуміли.

Я НЕ проти того, щоб у кінотеатрах паралельно йшов російський і український дубляж у різний час. Я навіть НЕ проти того, щоб частина грошей за прокат російської копії йшла на українську озвучку. Але я ПРОТИ прямої ЗАБОРОНИ - тільки українська і все.

Невже неможливо подумати на крок вперед? Так, ви дочекались коли відповідна партія перемогла. Але з такою політикою вже через рік вона програє. І знову буде ТІЛЬКИ російський прокат. Ось до чого ВИ ведете.

От, навіть помилок наробив від хвилювання :)