Напейсала там в комментах свою точку зрения. По-моему, милый человек читал не текст, а прокручивал свои фантазии на его предмет.

Наверное и я тоже всегда ошибался, считая что женщины борятся за равноправие.
Выходит - нет?
Получается, что борьба идет за преимущественные, а не равные права...(

в смысле? борьба как раз и идёт за свои права.

С кем? Если с мужчинами, то надо сначала женщинам между собой разобраться. Выяснить чего они(т.е. вы) хотят - каких прав. Проголосовать, и уж потом)))
Я могу и ошибаться, но иногда кажется, что не всем женщинам понятно, что следует продолжать борьбу за права.

почему с мужчинами? с системой.

Із запитання, яке ви з нетерпінням чекаєте, випливає, що жінки - це тварини?:)))

такі самі, як і чоловіки.
в кожного подібного руху є якась цільова група, якою вони займаються -- тварини, діти-сироти, жінки, котрі потерпають через домашнє насильство, наркомани.
так і феміністки займаються правами жінок.

Через домашнє насильство, як на мою скромну думку, однаково потерпають як жінки, так і чоловіки. Ну подобається людям потерпати! Якого милого позбавляти їх цього задоволення?

єєє... глибина вашої думки така вражаюча, що я навіть не знаю, що й сказати.

зі.
по всьому світі друга за поширеністю причина смертності жінок у віці з 20 до 60 років -- це побиття і вбивства з боку партнера. дійсно, і нашо їм заважати.

Щодо чоловіків такої статистики немає, бо чоловіки соромляться виносити такі речі на загальне обговорення. Вони або терплять, або кидають нафіг жінку-забіяку. За моїми спостереженнями жінки, які себе поважають, роблять так само.

ця статистика -- з даних швидких та лікарень.
якби чоловіки зазнавали таких самих побоїв від жінок аж до вбивства, це було б відомо.

Чоловіки справді соромляться звертатися з таким до лікарень. А якщо вже звернуться, то перед дулом автомата не зізнаються, що постраждали від жінки.
А жінки - істоти підліші за чоловіків. Їм подобається принизити чоловіка; їм хочеться, щоб чоловік зазнав "общєствєнного поріцанія":)

в домашнього насильства достатньо доволі типових ознак, котрі важко переплутати з побиттям деінде.

вам подобається вважати чоловіків ображеними і упослідженими через підлість жінок? прошу дуже.

А чого саме позбавлені жінки у нашій країні? Яких прав?
Це я запитую без жодної іронії, задньої думки і т.ін. Мені справді цікаво. Бо поки що вся ця "боротьба" нагадує мені боротьбу з вітряками.

ну, з правами в нас нема проблем від часів Тимчасового уряду.
проблема, як завжди, з можливостями ними користуватись.

Я, хоч убийте, проблеми не бачу. Натомість бачу головне і найкоштовніше право: право особистого вибору.

якщо ви особисто чогось не бачите, не означає, що його нема.

Зате існує купа грантів "на дослідження гендерної тематики".

Років 13-14 тому одна письменниця-журналістка здобула грант на підготовку збірки феміністичних інтерв"ю. Інтерв"ювала вона жінок менш чи більш публічних на той момент. Книжка вийшла з розмовами схожими, як однояйцеві близнюки. Інтерв"ю з жінками, думка яких розходилася з генеральною лінією світлого феміністичного руху, туди не потрапили. Бо ті жінки навіть не те, що "чогось не бачили" такого, що його бачать активні представниці феміністичного руху, а просто наважилися висловитись трохи інакше.
Та журналістка-письменниця згодом так і пояснювала, мовляв, якщо ті жінки чогось не бачать, це не означає, що його нема. Але в такому разі, кому потрібна думка цих "незрячих" жінок?

грантів на дослідження з гендерної тематики набагато менше, ніж може видатись із сторони.
шкода, що я не бачила цього видання. було б цікаво подивитись, що ж вони там понаговорили.

до того ж, я, чесно кажучи, дещо не розумію вашої претензії. якщзо інтерв"ю феміністичні, було б дивно включати туди інтерв"ю з тими, хто цих поглядів не дотримується. їх, зрештою, повно і поза межами тої збірки.

Книжка була побудована, як інтерв"ю з жінками, учасницями сучасного культурного процесу в Україні:) Вийшло, що всі учасниці цього процесу страшенно схожі між собою і всі без винятку - "правильні", під гребінець, феміністки.
Такі були умови гранту:)

Але ви не дивуйтеся з моїх коментарів. Бо я, крім усього іншого, ще й категорична противниця абортів (якщо, звісно, вони не покликані врятувати жінці життя, та й такі теж схвалюю з величезною натяжкою)
:)

я вже давно нічому особливо не дивуюся.
але, я сподіваюся, ви усвідомлюєте, що ви навряд чи мене переконаєте.

Ніколи нікого не намагаюся переконати, це справа завжди приречена на провал. Хоча, якщо ви схвалюєте аборти, то даю вам "маячок": кажуть, нетрадиційна сексуальна орієнтація у хлопчиків закладається приблизно на 12 місяці вагітності.

це коли вагітність як у слонихи, два роки?

Смішна описка: за Фройдом. На 12 тижні, звісно ж. Але суть мого коменту це не змінює:)

а каким образом можно из поста Пигбиг сделать такой вывод?

она что, пишет, что призывникам в армии очень хорошо и нужно их призывать побольше? или что им плохо, но так им и нужно, и в наших интересах поддержать призыв? каким образом слова "угнетение мужчин" и анализ угнетающего социального порядка можно истолковать как отказ думать о правах или страданиях мужчин и поддержку этого социального порядка?

что вот вообще у человека должно быть в голове, чтобы видеть белое и гневно осуждать его за черноту?

ты меня спрашиваешь?

пространство :)

посмотрим, что оно ответит.
то, что оно овтетило _уже_ в коментах к этому посту, меня несколько угнетает.

Ох блин, какие же примитивные вещи приходится объяснять.

Процитирую тот пост: Слово «дискриминация» употребляется в последнее время часто и обычно неверно, т.к. подразумевает некое «разлитое в пространстве» страдание: в армии плохо, следовательно, армия — это дискриминация мужчин. Дальше идёт ряд рассуждений, который сводится к тому, что обязательная воинская повинность мужчнин не дискриминирует, а угнетает, и дискриминирует на самом-то деле женщин. Мне это кажется отвратительным словоблудием, к тому же — с ярко выраженным политическим подтекстом.

«Дискриминация» — ограничение или лишение прав определённой категории граждан по признаку расовой или национальной принадлежности, по признаку пола и т.д. «Угнетать» — не давать свободно жить, развиваться каким-л. народам, классам людей. Тонкая разницам между этими двумя словами ускользает от меня. Мне эта разница кажется несущественной, ради которой не стоило бы писать весь тот текст, если только не считать финального вывода: воинский призыв — это дискриминация женщин.

Политический аспект слова «дискриминация» — в том, что оно используется как транспарант. ключевое слово, лозунг и buzzword. Вы когда-нибудь видели статьи о дискриминации белых в США, дискриминации людей с натуральной ориентацией или о дискриминации мужчин? Если в умной статье есть слово «дискриминация» — то только по отношению к женщинам, ни в коем случае не про мужчин. Можно с пониманием отнестись к тому, что автор фактически ошибается (например, не учитывает контрактную службу в армии со всеми теми «атрибутами власти», о которых было много слов), но сам подход «это не дискриминация, а угнетение» как-то не вызывает желания продолжать обсуждение.