?

Log in

Mary Xmas: Бо я давно не вірю в силу слова
свобода, равенство, сестринство
Вчителька 
18th-Feb-2017 11:59 am
ass
Originally posted by morreth at Вчителька
В пана професора
Блискуче пенсне
Та лукава посмішка.
"Чи хтось може сказати,
Чому чорна, так би мовити, цивілізація
Не породила ані Платона,
Ані Авіценни?
Чому жіночий, хе-хе, інтелект
Не спромігся піднятися
В емпіреї Декарта?
Де вони - Аристотелі у спідницях?
Втім, хо-хо, риторичне питання.
Переходимо далі..."
Клара Белль Вільямс ретельно записує
"риторичне питання".
Вона знає: з неї можуть спитати.
Пан професор любить, коли студенти ретельно записують.
Руки ниють, почерк нерівний -
Незручно писати, притулившися до стіни:
Пан професор не любить
Чорних студентів, жінок,
А надто чорних студенток,
Тому Клара-Белль
Слухає лекції в коридорі
Університету Нью-Мексико.
Коричневі пальці виводять:
"Де ж ті чорні Платони?
Де Арістотелі у спідницях?"
Для неї це питання не риторичне.
Клара Белль не стане
Ані Платоном, ані Декартом.
Вона навчатиме чорних читання й письма.
Дітей - удень,
Батьків - уночі,
Поправляючи олівець
В зашкарублих від праці пальцях
Вчорашніх рабів.
Вона переживе
Всі забобони, всі заборони для чорних.
Вона ходитиме вулицею,
Що назвали її ім'ям.
Ним назвуть також корпус,
Де вона тулилася до стіни 
З тетрадкою та олівцем.
Як звали пана професора?
Та кого воно, в біса, цікавить...







This entry was originally posted at http://morreth.dreamwidth.org/1948060.html. Please comment there using OpenID.
This page was loaded Jul 25th 2017, 1:22 am GMT.