?

Log in

Mary Xmas: Бо я давно не вірю в силу слова
свобода, равенство, сестринство
Фразеологія із прикладами 
13th-Mar-2017 12:32 pm
ass
Originally posted by freya_victoria at Фразеологія із прикладами
Originally posted by anna_zolotnyuk at Фразеологія із прикладами
Помандрувавши пишним яром фразеологічного словника української мови, виявилося, що недарма цей він має так багато сторінок – кількості досі не чутих ФО просто гнітить. І спонукає, звісно, до опанування. Тому схематично означу сфери користування новими знаннями. (поки дійшла до букви Г)
Частина перша: не образь ближнього свого
У гніві, аби не вживати поганих слів та не вхопили ляща від аж надто прикрої прямолінійності, можна скористатися такими мудростями.
Так, щоби не ображати когось, характеризуючи його інтелектуальну неспроможність, можна між іншим зауважити, що його мати недоколисала. Зиркнувши на фізію, мимохідь сказати, що під носом уже виросло, а в голові ще не засілося. Коли ж ваш співрозмовник може горобців з тину діставати, прорезюмуйте: ріст до неба, розуму не треба. Поцікавтеся мимохідь: чи давно ви горщики із головою побили? Або ж таке: а розум ви, пане, як шилом юшки вхопили. Якщо хтось геть із втратив сіру речовину, то можна констатувати – відбіг розумом. Або вживіть таке: у ва здоровий глузд як відьми вкрали і сховали там, де ворон кісток не заносить (інший варіант другої частини фрази – у чорта на рогах).
Далі щоби підкреслити важливість сказаного, можна додати: тим то й ба (та інтелектуально подлубатися у носі).
Частина друга: байдикування або роздуми
Після розумових вправ іноді приходить знемога. Загальновідомий перманентний стан кожного поважаючого себе мислителя – роздуми, які збоку здаються байдикуванням. Але то не є так насправді. Дурень думкою, як відомо, багатіє. Замість того, щоби визнавати, що розбиває банальна лінь, можна висловитися красиво: баглаї напали. Про стан нічого нероблення можна пафосно мовити, що ви бліх ганяєте. Проте не треба плутати цей стан із ганянням вітру по вулиці – тобто із веселим часом проводженням. Або ж із шуканням вітру у полі.
Частина друга: невизначений час та спілкування
А коли запитають коли ви того вітру знайдете, сміливо відповідайте: як виросте гарбуз на вербі. Бо потрібен він не більше, ніж зайцеві бубон. Але, щоби з вами не врізали поли, тобто не перестали спілкуватися — не передавайте куті меду.
Коли хтось занадто високо себе підносить, можете порівняти: пишається як козацька воша. З тією ж вошею є ше один вираз — тримається як воша кожуха — з ним, в принципі, і без пояснень все ясно. А для тих, хто намагається вам усе пояснити прибережіть такий перл: то ви, пане-пані, перфектно відрізняєте божий дар від яєчні.
Для того, щоби попередити когось про те, що його чекає розправа, вживайте: ой, втруть же тобі маку. Коли чекає лише догана — всиплять же тобі, лайдаче, галушок.
Якщо хочете сказати, що когось ні на дух не виносите, вживіть вислів хоч святих винось, коли ж навпаки, хтось дивиться на вас небогоугодно, поцікавтеся: «Що ти на мене дивишся як середа на п’ятницю?». А ось про сумновиглядаючу людину можна сказати, що їй чорний віл на ногу наступив.
А далі кілька висловів, що приємно урізноманітнять ваше спілкування: замість вав: не взяв і ворог, банального хз - враг його матір знає.
Остання частина про дорогу ТУДИ
Доповнючи пасаж у “Дванадцяти стільцях” про лексичні конструкції, які використовують для позначення відходу у засвіти, приємно згадати ще таке: бенеря вхопила, вкрився ногами, відшептався як рак у торбі, і вода відсвятиться.
This page was loaded Jul 20th 2017, 6:58 pm GMT.