Олег Ярославович Ковалишин, 1978 года рождения.


Добровольческий батальон "Донбасс", позывной "Рейдер". Пропал без вести в бою с подразделением "Восток" под Карловкой, что недалеко от Донецка.

Считается погибшим, но тело не было найдено. У нас есть основания полагать, что бой он пережил и был прооперирован в Красноармейске, после чего увезён в неизвестном направлении людьми в камуфляже

(предположительно был ранен: легко в голову, затем в нижнюю часть тела).

Сведения о самом бое имеются непосредственные, из первых рук, но затем след теряется. Просьба отозваться всем, кто видел или знает о его дальнейшей судьбе.
контактный телефон -- 098 799 54 51 / мейл lisak @ ukr.net.

Приметы: Рост 185, среднего телосложения, неровные зубы, плохое зрение без очков.

програмне

найцікавіші з моїх постів
( Read more...Collapse )

я б наклала оцю пісню


на відео з цього серіалу (трейлер дуже тихий і сумирний, а от сам серіал має купу біганини, доволі реалістичної стрілянини, боїв на шаблях і рапірах, крові і насильства)


за виіхдні в мене був серіальний запій (або ж біндж) -- я за два дні подолала 22 годинних епізоди.
я згадала, чому я обожнюю корейські серіали -- і чому так болюче прагну, щоб у нас знімали такі свої. паралелей повно, їхні історичні серіали про цей період можна ледь не повністю перекладати на наші умови, і буде цілком історично і переконливо.
історичний контекст -- поступове захоплення Кореї Японією. (і навіть абсолютно картонні японські персонажі не заважають відчувати біль і співчуття і розуміння до тих, кого вони прагнуть захопити і поневолити). вороги, зрадники, союзники, які зливаються, і товариші по зброній боротьбі -- всіх вистачає.

ну і героїчна головна героїня, яка йде всупереч вимогам тогочасного суспільства, і її дідусь, який йде їй назустріч і наймає для неї вчителя зі стрільби). її супрениця-подруга, самостійна і рішуча, власниця готелю, розвідниця для уряду Кореї.
все це в поєднанні із трьома закоханими в головну героїню цікавими чоловіками -- і емоційне напруження, коли кохання і прагнення особистого щастя входить в суперечність із потребою захищати свою рідну землю.
повний комплект, чого ще хотіти :)

тепер лишилося дочекатися фіналу -- інтернет пише, буде ще два епізоди.

ну, крім весели на все небо.
в нас новий Геральт.

як відкотитися на попередню версію?

це в Ірпені.

знову.
за те, що в Сексизм і мізогінію я запостила фото Путіна з оголоеним торсом, до якого хтось прифотошопив жіночі груди і домалював підпис "Корміліца всея Русі".

що відбувається в цьому трейлері, але я хочу дивитися це в кіно на великому екрані!

зі.

новий серіал

другий сезон Обдарованих


Нічні летуни (за романом Мартіна)


Аквамен


Шазам!


нова Годзіла


свіжі Фантастичні звірі

то нарешіт і про Нічну варту знімуть.

і щойно на сторінці центру з допомоги жертвам згвалтувань побачила покаянного листа. вони перепрошують у спільноти секс-работніков за те, що говорили про насильницький характер секс-індустрії. і тепер вони підтримують секс-роботу.
поки я дочитала лист в них на сайті, під фейсбучним постом з посиланням адмінки потерли 70 з гаком коментарів. я навіть не встигла подивится, що там.
тихенько розферндила і пішла собі ридати в куточку.

обережно, багато насильства і кровіщі.


і одразу частина 2

хочу у нас такі серіали!

A dangling participle walks into a bar. Enjoying a cocktail and chatting with the bartender, the evening passes pleasantly.

A bar was walked into by the passive voice.

An oxymoron walked into a bar, and the silence was deafening.

Two quotation marks walk into a “bar.”

A malapropism walks into a bar, looking for all intensive purposes like a wolf in cheap clothing, muttering epitaphs and casting dispersions on his magnificent other, who takes him for granite.

Hyperbole totally rips into this insane bar and absolutely destroys everything.

A question mark walks into a bar?

A non sequitur walks into a bar. In a strong wind, even turkeys can fly.

Papyrus and Comic Sans walk into a bar. The bartender says, "Get out -- we don't serve your type."

A mixed metaphor walks into a bar, seeing the handwriting on the wall but hoping to nip it in the bud.

A comma splice walks into a bar, it has a drink and then leaves.

Three intransitive verbs walk into a bar. They sit. They converse. They depart.

A synonym strolls into a tavern.

At the end of the day, a clichй walks into a bar -- fresh as a daisy, cute as a button, and sharp as a tack.

A run-on sentence walks into a bar it starts flirting. With a cute little sentence fragment.

Falling slowly, softly falling, the chiasmus collapses to the bar floor.

A figure of speech literally walks into a bar and ends up getting figuratively hammered.

An allusion walks into a bar, despite the fact that alcohol is its Achilles heel.

The subjunctive would have walked into a bar, had it only known.

A misplaced modifier walks into a bar owned a man with a glass eye named Ralph.

The past, present, and future walked into a bar. It was tense.

A dyslexic walks into a bra.

A verb walks into a bar, sees a beautiful noun, and suggests they conjugate. The noun declines.

An Oxford comma walks into a bar, where it spends the evening watching the television getting drunk and smoking cigars.

A simile walks into a bar, as parched as a desert.

A gerund and an infinitive walk into a bar, drinking to forget.

A hyphenated word and a non-hyphenated word walk into a bar and the bartender nearly chokes on the irony.