August 25th, 2013

warrior

в продовження вчорашнього срачу

отут влізла з ногами в коменти до тої самої Наталі Хіл, великої російської жінки-націоналістки.

там якась дівчинка вирішила, що вона мене заборола, і написала в себе про це гордовитий пост. я і туди набігла.

і там, і там дізналася багато цікавого, тіпа.
  • Current Music
    Black Powder Feat. Adeola Shyllon - One Chance (Love Over Money Wanna Be Form 83 Mix)
  • Tags
librarin

для чого нам незалежність

цікаві роздуми в dniprovska отут.
але вона чомусь пише про засилля політкоректності в Європі, внаслідок чого розмивається її етнокультурний простір, а європейська цивілізація витісняється з її традиційного ареалу. (цитую практично дослівно)

на що я зауважую:
ви говорите цілком слушні речі.
крім кількох, з якими я не можу погодитися.
називати прагнення пристосуватися тваринним може лише людина, котра ніколи не мала справи з дикими тваринами. ті теж рвуться на свободу -- аж поки їх не зламають.

щодо західних партнерів і толерастії я взагалі не зрозуміла, що ви хотіли сказати. яке розмивання етнокультурного простору і яке витіснення європейської цивілізації. в Європі народ бігав туди-сюди протягом всього її існування.
ідеологія політкоректності полягає в тому, аби пригноблені мали право і голос самі називати себе і самі говорити про свої проблеми. в капіталістичній Європі йде жорстока експлуатація мігрантів -- не лише з країн Африки й Азії, а й з України. поки їх там триматимуть за людей третього сорту -- годі говорити про перемогу політкоректності.
а те, що в Україні політкоректність вважають ліцемірною -- це не її перевага. це її глибока вада, з якою ніхто не працює.


зі.
зі срачу у Наталі Хілл я самоусунулася. набридло. вони такі передбачувані і такі, простигосподи, культурні.
передбачувано пішли рахувати, скільки ми їм винні в землі і боргах. тоскно. тоскно і передбачувано.
все як 10 років тому -- тільки ніхто не ходить курощати їх зі мною. а самій нудно.

ззі.
ще одна малопритомна дівчника вирішила висловитися щодо російсько-українських стосунків. коли їх вже попустить.