August 31st, 2013

needs a hug

на просторах фейсбучика побачила в

Марії Галіної:

поезд Москва- Киев. разговор в соседнем отсеке (плацкарта) - как всегда, об особом пути России и как нам ее обустроить (Украины заодно). Разговаривают мужчина (явно немолодой) и женщина (тоже немолодая, но попроще). Мужчина, очень вовлеченно - Где же мы совершили ошибку? Где? Нет, понятно, самую большую ошибку мы совершили когда устроили эту революцию, это без разговоров. Но вот потом... было же что-то! Что-то же было! Чего нам не хватает сейчас? Духовности. Была же духовность! Кажется... Или нет. Или была?
Женщина, которой все это надоело, и довольно раздраженно:
- А что такое духовность?
(примерно так же известный персонаж спрашивал, что есть истина)
Мужчина замолчал. Я заранее ожидаю услышать какую-то высокопарную банальность. Он думает. Потом говорит.
- Духовность - это умение сказать "нет". В смысле - самому себе сказать "нет". Отказаться от того, что можешь взять себе, если кому-то от этого будет плохо.

Лиц их я так и не видела.
vinochok

пізнавально

warrior

Біла книга кохання. Антологія української еротичної поезії


купила її з цікавості -- подивитися, як у нас еротика в авторській поезії представлена (трішки матеріалу з неї можна подивитись тут). бо книжки про народну творчість з цієї теми я читаю із задоволенням -- там все весело, життєрадісно і незаморочено.
але цю книжку для мене читати виявилося здебільшого неприємно. то один поет повертає колишній коханій вкрадені в неї колись труси із наїздом, що тепер в неї для тих трусів завелика дупа. то поетка зізнається в коханні в щирих і чистих словах і каже, що коханий її називає "дурна баба" (я знаю -- якщо той, кого ти кохаєш, так тебе називає -- його треба гнати в три шиї. мені важко дався цей урок -- але вже це я запам"ятала добре)

але останньою краплею став добрий віршик якогось Юрія Гаврилюка:

Римське право заперечувало
Тортурування дівиць
Отде кат
Мав подвійну працю

як на мене, книжка, яка претендує на представлення еротичної поезії, втрачає право на таку назву, вмішуючи твір про зґвалтування.
відповідно, книжка відправляється зі стопки на читання до стопки до бібліотеки. я в себе в хаті таке тримати не наймалася.

зі.
ще звітам (і знову я порушую російське законодавство):

Яніра МЕВА
(З циклу «Лесбіотики»)

Маємо дві пари рук і ніг
два теплих лона
грайливі вії
і жодної плотської осі
навколо якої
мов білки в колесі
крутяться безліч
сплюндрованих жінок
єдиною віссю є наше кохання
І коли почуття
перехлюпнеться через край
любонько
ми звабимо удвох
якогось незайманця
і народимо по донечці
чарівній
як ми з тобою
roma

для тих, хто переживає, як же я біднесенька харчуюся за відсутності чоловіка-годувальника

повідомляю, що харчуюся я смачно, корисно і регулярно.
в мене то салатік з селери, моркви і горіхів, то варений кальмар, то смажений кабачок, то ще якісь смаколики. а вчора з криком бляха-муха замовила собі додому смачнючу лазанью і тірамісу. бо життя коротке, і вечерю треба починати з десерту, а то раптом шо.

а зараз ото піду смажити собі оладки з корицею, сиром і тертим яблуком. ням-ням :)