September 2nd, 2013

vinochok

чудове відео

українські співаки і актори (жодної жінки) читають вірш Маяковського "Долг Украине"

звідси

зі.
зверніть увагу -- вони всюду кажуть украЇнський, а не укрАїнський (крім одного єдиного разу), через що ритм дещо зсувається. але звучить все одно шикарно.

ззі.
цитуючи слово "слышишь", Валерій Харчишин (Друга Ріка) вимовив його як "сишиш" -- чіткий соціолінгвістичний маркер типочка с раёна.
warrior

феміністські посилання

Melissa Harris-Perry slams Montana judge: You’re sounding a lot like Todd ‘legitimate rape’ Akin

Porn in the USA: Conservatives are biggest consumers

Girls going wild in red light district

Искусство разведения котят

When I Didn’t Consent. Why I reported. Why I didn’t.

Finally, Thousands of Old Rape-Evidence Kits Are to Be Tested

A Message to Girls About Religious Men Who Fear You

Mothers are not 'opting out' - they are out of options

Статистика семейного насилия над женщинами растет

Знаменитая Неизвестная: трагическая судьба дочери великого художника

Ненастоящие дети -- суспільство говорить жінкам, що вони повинні відчувати. а якщо жінки відчувають щось інше -- втому, гнів, незадоволення -- їм кажуть, що вони неправильні жінки.

Анархо-феміністичні маніфести з Чикаго та Кембриджу (1971)

Мизулина готовит ужесточение законодательства об абортах

Invisible Women of Solidarity

Sexual Assault in Mormon Patriarchy
The privilege means people ask, “Why did she go over that late?” and not “Why did he invite her over that late?” It asks “why didn’t she fight back?” and not “Why didn’t he stop?” It asks “Why did she drink so much?”, and not “Why did he give her doubles all night?”. It asks “What has she done with boys in the past?”, and not “Why did he pick her?”. It asks “Why didn’t she call the roommates for help?”, and not “Why would she want them to walk in to see her naked and being raped?”. It asks “Why did she do nothing?” and not “How scary that must have been, being raped by a friend?”.

The Trouble With Bright Girls
flower

не знаю, хто ця Соня Сотнік, але дай їй Будда сто років здоров"я і творчої наснаги


режисерка -- Ірина Цілик; операторка Олена Чеховська.
всю роботу з підготовки, зйомки і редагування відеокліпу виконували жінки.

зі.
зверніть увагу -- повно коротких спідниць і голих ніг, але жодного похабного кадру, жодної принизливої пози.

ззі.
сиджу ото вся в сльозах -- така пісня класна.

зззі.
саму пісню можна взяти тут
librarin

тренінг з безпеки інформації / 7-8 вересня, м.Львів

ІМІ запрошує журналістів та блогерів на тренінг з безпеки інформації у Львові

7-8 вересня у Львові відбудеться тренінг для журналістів та блогерів на тему «Основи безпеки інформації».
На тренінгу будуть розглядати такі теми:
- Захист електронної пошти від зламу;
- Видалення даних з комп'ютера, захист важливих файлів;
- Безпека переговорів через інтернет, використання змінних ІР-адрес;
- Інструменти, що гарантують анонімність в інтернеті;
- Безпека мобільних переговорів. Захист від прослуховування;
- Зовнішнє спостереження;
- Захист інформації в офісі редакції.
Тренерами будуть провідні експерти з безпеки комп’ютерних систем, мобільних комунікацій та безпеки інформації.
Тренінг триватиме 7 та 8 вересня, точніший час та місце проведення буде повідомлено додатково відібраним учасникам. Організатори забезпечують учасників обідами та кава-перервами. Участь журналістів з інших міст можлива, проте витрати на дорогу і проживання організатори не покривають.
Для участі в тренінгу необхідно заповнити РЕЄСТРАЦІЙНУ ФОРМУ до 3 вересня. Результати відбору учасникам повідомлять 4 вересня.
Контактний телефон: (050) 44-77-063
Для участі у тренінгу бажаною є наявність ноутбука, на який під час тренінгу ви будете встановлювати та випробовувати захисні системи.
Тренінг є частиною проекту по побудові культури інформаційної безпеки для українських журналістів та блогерів, який реалізується Інститутом масової інформації. Тренінг здійснюється за фінансової підтримки Посольства Америки в Україні та глобальної мережі IFEX.
  • Current Music
    Billy Ray Cyrus - Achy Breaky Heart
  • Tags
grammar nazi

мова повинна розвиватись

Страхітливий привид галицизмів
Юрiй ВИННИЧУК


цитата:
І коли я чую в колі львівських компютерників слово «шпиндик» у значенні «флешка», а «бандурка» в значенні «зовнішній вінчестер» я теж тішуся. Бо і наш український сленг повинен так само розвиватися.

зі.
свого часу, коли мені до рук потрапили пристойні українські словники -- я була дуже здивована, побачивщи там купу слів, які все життя вважала просторічними. а вони виявилися цілком літературними.
власне, часто-густо суперечка щодо прийнятності певного слова в українській визначається освітою (її відсутністю) з питання тих, хто сперечаються, а також їхнім знайомством із відповідною літературою та словниками.

ззі.
щодо скрипниківського правопису -- як на мене, треба лише довести до пуття той правопис, яким отримало освіту кілька поколінь радянських і пострадянських громадян України. тому что кожна радикальна зміна правопису розриває культурну тяглість мови. чому більшовики так наполягали на реформі правопису? тому що їм був потрібен новий освічений інтелігентський клас, інший, ніж дореволюційна інтелігенція.
власне, мені дуже важко читати книжки видавництва Критика -- якраз з цієї причини. мені око чіпляється за оті дрібниці в літерному оформленні слів, і в результаті я не можу зосередитись на змісті. при тому, що критиківські редактори працюють дуже акуратно (правда, мої переклади статей Марії Ревакович вони спаскудили так, що я їх не впізнала -- причому буквально спаскудили -- вони подописували в текст те, чого не було в оригіналі, і поприбирали з перекладу те, що було в оригіналі. за таке в пристойному товаристві отоварюють канделябром).

а тексти багатьох інших видавництв я не можу читати -- бо в них то коми не там, то закінчення не такі, то слововживання криве, то ще якась холєра. в перекладних текстах часто стирчить кістяк оригінального синтаскису, який в українському варіанті вигляда як сідло на корові. ну і значна частина вітчизняних наукових текстів написана паскудною суконною мовою із кривим синтаксисом і розмазаними і розмитими думками. після, скажімо, американської наукової літератури повертатися до нашої -- все одно що пересідати з мерседеса на волинянку. нє, волинянка хароща машина, я не сперечаюся, але їздити нею можна лише тоді, якщо більше взагалі нічим.

так, я вередлива. а що ви хочете від людини з подвійною професійною деформацією?
roma

Маруся господарочка

цієї суботи із криком бляха-муха я нарешті купила всілякі підвіски на рейлінги на кухню. купувала тут -- бо після кількох днів інтернет-розшуків зрозуміла, що тут найкращий вибір отих штук на кухню. сайт, правда, російськомовний. і хлоп на телефоні, який повідомив, що вони складають моє замовлення і сьогодні привезуть, теж.
але.
сьогодні їх мені вже привезли. і кур"єр відповідав українською! все розпакував, все показав, все пояснив. і за доставку грошей не взяв.
я їх всі розвісила -- виглядає непогано, але тепер треба, щоб чоловік приїхав і опробував, наскільки це все зручно.
а поки він приїде -- карцінкі!
тут на рейлінг додано гачки, поличку для ножів і досточок, поличку дя паперових рушників, фольги і харчової плівки і поличку для чаю і кави. до речі, банку для кави, жовту в ромашках, мені колись подарувала Маркітка.
kitchen1

тут додано гачки для ложок і прихваток і поличку для спеційCollapse )
  • Current Music
    Gaelic Storm - Go Home, Girl!
  • Tags
roma

в мене днями була дивна розмова

про Радянський Союз

Collapse )

при чому дід мій по татові якраз був, як вони кажуть, із етіх. але до революціїї теж був вчителем. після того, як відвоював на Російсько-японській війні -- де поморозив собі легені. а після революції (був в Колчака начальником зв"яззку, спалив всі документи і фотографії, поміняв прізвище -- так що насправді моя фамілія аж ніяк не Дмитрієва) працював у Наркомпросі у Луначарського, а після того все життя бігав по всій країні -- і що характерно, завжди встигав переїхати до того, як за ним мали прийти.
а дід мій по мамі був партійним інструктором на Волині. він був після війни, тому ніколи в хатах не ночував -- а ночував у скирті. тому і вижив. на відміну від багатьох інших. а потім очолював курси цивільної оборони.
а його дружина, мама моєї мами, акушерка за освітою, під час окупації в Білорусі лікувала і наших партизан, і німців. і хто з них був страшніший -- так і не скажеш. вона мамі дуже мало про це говорила.

але я не про те.
коли мене звинувачують у відсутності поваги до досягнень радянської влади, я завжди дуже дивуюся. моя родина для радянської влади зробила більш ніж достатньо, щоб не почуватися бідними родичами, яким перепало з барського стола трішки прав і можливостей.