October 17th, 2013

librarin

дивлюся епізод британської гумористичної передачі

The.Sarah.Millican.Television.Programme


в першій половині програми вона говорить про прутні з шикарним лікарем з документального серіалу Embarrassing Bodies, а в другій спілкується с Лорасом, Семом і Ходором з Гри престолів.
тепер я знатиму, що Гра престолів -- це про цицьки і смерть і жахливі родинні стосунки, а Ходора насправді звати Волдор.
і не кажіть тепер, що я не розповідаю вам нічого важливого!
be_mine

ходила сьогодні на Парламентські слухання

«Забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Проблеми і дієві механізми їх вирішення»

там це все писалося на відео, плюс планується викласти повну стенограму -- тобто тексти всіх доповідей і рекомендацій, навіть тих, що їх люди не встигли виголосити повністю чи частково.

тому тут я ділитимуся своїми враженнями -- і тим, що встигла записати цікавого. (загдуватиму я не всіх, перепрошую. а. ще я недосиділа 10 хвилин до закінчення, бо знудилася, змерзла і задовблася)
між іншим, як можна було б передбачити, жодна доповідачка не згадала страшне слово "фемінізм". я вже не кажу про доповідачів.

ще мене здивувало, що знайомих мені людей я побачила десь із десяток, може, півтора. зазвичай я знаю більше третини -- до половини присутніх, хоча б в обличчя.

я хотіла потрапити на нагородження Гендерною відзнакою, яке мало відбутися за півгодини до початку слухань, але так це нагородження і не знайшла, бо на другому поверсі ніхто не знав, де воно, а на третій я зазирнути не здогадалася. там нагороджували, зокрема, проект Інституту масової інформації з гендерного моніторингу, де я експерткою (чого я, власне, туди пішла, бо на самі слухання я йти не хотіла -- я на такі заходи різного ступеню пафосності ходжу з 2000 року і навряд чи почую там щось нове). отже, цей захід я проґавила і поперлася у сесійну залу Верховної ради. сидіння там незручні і жорсткі, місця мало -- як же ж мені шкода наших огрядних депутатіків, недивно, що вони із сесій тікають світ за очі.

розпочав слухання перший заступник голови ВРУ Ігор Калєтнік. він дав коротенько огляд із положенням жінок в Україні.
отже, офіційно за даними Держстату за 2012 рік середня різниця у рівні зарплат між чоловікаи і жінками в Україні становить 23%. (а в пенсіях -- 28%)
серед зайнятих у сфері охорони здоров"я жінки -- 78%, у легкій промисловості -- 85%.
78% держслужбовців -- це жінки. але вони практично не представлені у першій (вищій) категорії і складають лише 12% серед другої категорії.
нардепів-жінок в нас десь 10 відсотків -- трішки менше, ніж в Саудівській Аравії.
жінки -- аж троє міністрів, двоє голів парламентських комітетів. найбільше з часів проголошення незалежності.
серед депутатів місцевих рад в обласних жінки -- 14%, в міських -- 28%, в сільських -- 50%.
шкода, про науку нічого не сказав. що у нас з усіх академіків лише троє жінки.
ще він процитував дані МВС -- щороку кількість взятих на облік за вчинення домашнього насильства зростає. у 2012 році їх було 120 тисяч. згідно із міліцейською статистикою, щогодини в Україні потерпає від домашнього насильства 15 жінок.
(а зважаючи, що вбивають їх тисячу на рік -- це без тих, кого чоловік довів до самогубства чи скалічив раніше, і жінка померла від отриманих травм і відповідних хвороб, це у нас не враховується -- то щодня в Україні трьох жінок вбивають чоловіки. а раз на тиждень вбивають не трьох, а чотирьох жінок). при цьому він зазначив, що ця статистика неповна і відчутно відстає від дійсної ситуації.

були доповіді від представниць міжнародних структур -- ООН всяке там, Національний демократичний інститут (США), а ще була купа виступів від різних політичних сил, кожна з яких просувала свою якусь тему, до рівності часто дуже дотичну. (і майже всі вони після своїх виступів тікали із сесійної зали). в кого я знайду виступи в інеті, додам посилання.
таке враження, що під Вільнюсський саміт вони всі вирішили засвітитися дуже прогресивними. добре, що жіночі організації використали цей шанс, щоб пропихнути ці слухання, але я не знаю, чи щось таки зрушиться з місця. бо Національну програму з впровадження гендерної рівності у нас нарешті прийняли -- через три роки після закінчення попередньої -- але чи будуть на неї гроші, невідомо.

першим з них вийшов Віталій Кличко і сказав таке:
сьогодні у нас в залі багато хороших людей і гарних жінок. оце в нас такі гендерно чутливі нардепи, щоб ви не сумнівалися.
я була здивована тим, яка в нього українська -- зросійщена, неграмотна, крива. Буддо милосердний, вже навіть Януковича навчили говорити -- хай і Кличка навчать, нє?
він говорив про те, що їх фракція у парламенті просуває законопроект про квоти на виборах -- щоб однієї статі було не менше 30 і не більше 70 відсотків. (бо, якщо ви не знали, 30 % жінок у владі -- це зобов"язання України з Цілей тисячоліття).
власне, цей їх законопроект один з трьох щодо квот ( 1) мінсоцполітики ( Наталія Королевська | Наталия Королевская) 2) від МФО ( Iryna Gerashchenko, Olena Kondratiuk) і 3) Ирина Бережная.).
в їх партії жінок 41%, а у фракції -- аж цілих 20%, бо вони взяли на себе зобов"язання просувати гендерну рівність.

Олена Кондратюк казала про те, що яка в нас може бути гендерна рівність, якщо ПР і комуністи не підписують звернення до президента, щоб той помилував Тимошенко.

потім була Ганна Герман (до речі, вона сиділа поряд зі мною). вона казала, що чоловіки повинні не лише підтримувати гендерну рівність на словах, а й поступитися жінкам місцем у парламенті і владі загалом.

потім був кульгавий Едуард Леонов від ВО Свобода. він казав, що нам треба повернути традиційні цінності, бо жінки у нас уражені в своїх громадянських правах і поза соціальною рівністю і соціальним захистом. я так і не зрозуміла, він до гарних чи він до розумних?

потім була Ірина Луценко, голова підкомітету з гендерної рівності.
я маю таке питання -- де вони всі були, коли я у 2000 році прийшла до Верховної ради інтерном з мрією допомагати нардепам просувати гендерну рівність? тоді у ВР про це ніхто не чув, зі мною не знали, що робити, і запхали у комітет з питань науки та освіти, де я весь рік перекладала то папірці, то документи Євросоюзу з мовної політики.

Ганна Безлюдна з Ради Федерації роботодавців говорила про те, що роботодавці ніяк не можуть зарадити дискримінації жінок (ага, не можуть. хай би сказала -- не хочуть і їм до сраки. але це було б брехнею. бо для роботодавців вигідно тримати жінок на нижчих зарплатах і постійно шантажувати звільненням через вагітність чи лікарняні. чоловіків таким не зашантажуєш, то вони і звільняються частіше). і єдиний вихід -- це розвивати жіноче підприємництво.
ні, розвивати жіноче підприємництво важливо -- але знімати всю відповідальність з роботодавців неприпустимо. як і мовчати про те, що чоловіки напряму отримують вигоду від упослідженого положення жінок -- зокрема і завдяки побутовому обслуговуванню.
до речі, хатню роботу жінок згадували часто -- але жодного разу не сказали про те, що чоловікам давно час взяти на себе чесну половину хатніх обов"язків -- і чесно платити аліменти, а не так, як зараз. про аліменти теж ніхто не згадав.

посол ОБСЄ Мадіна Джарбусинова згадала навчальну програму з домашнього насильства у вишах МВД, яку вони підтримали, а також корекційну програму для чоловіків, які чинять насильство в родині. от про це мені було б цікаво дізнатися більше, бо я знаю, що у нас така колись була -- але її реалізовували не державні установи, а громадські організаціїї -- і через брак коштів і плин кадрів вона швидко зійшла на пси і зникла.

Елла Ламах згадувала провальну реформу охорони здоров"я -- і транспорту, через яку мешканці сіл позбавлені можливості отримувати вчасну і якісну медичну допомогу.

ще виступала пані зі Спілки жінок-фермерів і закликала не дозволити прийняття закону, який зробить можливим продаж землі, бо тоді ті жінки, які ставляться до землі як до матері, яка забезпечує їх харчами і способом існування (не питайте, що вона мала на увазі), лишаться без землі, яку всю скуплять жорстокі олігархи.

остання, про кого я напишу -- це Тетяна Полянчич з якогось ГО "Покоління", яку протитрували експертом з питань гендерної рівності.
шановні колеги-феміністки і працівниці жіночих організацій.
якщо це опудало припреться до вас на захід чи захоче на нього зареєструватись -- женіть цю запроданку ссаним ганчір"ям. бо вона експертка лише з антигендерної маячні, а їхня контора повністю називається «Рух батьків за здорове виховання дітей та збереження сімейних цінностей «Покоління».
у своєму виступі вона розводилася про жахи гендергей-диктатури. їй навіть поаплодували після її виступу -- і це після того, як вона обхаяла все, що ці жінки роблять -- хто по 5, хто по 10, хто по 20 років.

отакі мої враження. я не почула нічого нового і нічого цікавого. я дарма просиділа в холодній залі три години. я навіть ні з ким не поспілкувалася.
треба таки повертатися до принципу ходити лише на ті заходи, куди мене кличуть із доповіддю.
lady

для френдів/френдинь журналістів -- коментарі з теми прав жінок

шановні колеги,
як ви знаєте, у нас в країні напередодні Вільнюсського саміту загострилися обговорення прав жінок -- законопроекти про квоти, домашнє насильство, сексуальні злочини, таке інше. за місяць буде міжнародна акція "16 днів проти гендерного насильства"
якщо для вашого ЗМІ потрібен фаховий коментар з теми прав жінок і гендерної рівності -- прошу дуже, звертайтеся до мене.
мене звати Марія Дмитрієва, я національна гендерна експертка Гендерної експертної платформи ГІАЦ "Крона", членкиня наглядовї ради Київського інституту гендерних досліджень і консультантка для Інституту масової інформації.
я феміністка, давня і послідовна.
я можу давати коментарі в письмовому вигляді (контакт через приватне повідомлення), по телефону (063 100 37 51) чи особисто -- якщо це в Києві.
я відкрита до участі у радіо- та телепередачах.
буду рада допомогти вам нести світле і розумне :)
lady

на вчорашніх Парламентських слуханнях