March 12th, 2014

lady

повернення

Olena Maksymenko

Квіти, Автомайдан у Миколаєві, Автомайдан у Києві... море листів, телефон розривається... іноземне телебачення, що знімало наш приїзд... ТАМ було спокійно, я навіть ледь бонусом по писку не одержала за його незворушний вираз ("Сматрітє, ета сука даже нє моргнула, кагда стрєлялі... она особо жестока, с нєй нада разабрацца!"), а тут накриває... трусяться руки, картинки-спогади навалюються лавиною, неможливо ні спати, ні їсти. У мене забрали всі посвідчення, камеру, і два диктофони - все те, що слугувало джерелом фрілансерського хлібу, волосся потворно обрізали ножем, але все це маячня, здається, я ніколи не відчувала такого щастя, як від цієї нічної траси, від (реально, не метафорично!) п*янкої свободи, і латиноамериканських мотивів в колонках, і ста порцій кави з придорожніх кав*ярень... і від того, що ЖИВИЙ. Хоча багато разів могло статися інакше.

У "Главкомі" організували прес-конференцію для залучених у пошуках нас. Кликали й нас. Але мої супутники хочуть робити її разом, коли доїдуть дівчата, скорше за все, сьогодні ввечері.

Ще раз - друзі, спасибі, що ви в мене є. Трои видихну, і з усіма зустрінуся, зберу все до купи, і постараюся віддячити кожному особисто!))
roma

не ставиться

  • Current Music
    ELO - Ticket To The Moon
  • Tags
girl

весна прийшла

ass

корисна інформація про комплект речей першої необхідності

Originally posted by falma_elf at Запишіть і почин
Список вещей, входящих в базовый комплект при эвакуации:
Collapse )
Эти вещи надо хранить в специальной сумке, которая должна находиться рядом с выходом. Об этой сумке и ее местонахождении должны знать все члены семьи. Вторая сумка с тем же содержимым должна находиться в машине.
Аптечка первой помощи:
Collapse )
Дополнительные средства:
Collapse )
needs a hug

про кордони

як і будь-яка радянська дитина, я маю великі проблеми із особистими кордонами. моїми, тобто.
я вкрай болісно переживаю будь-яке зазіхання на них.
я радо впускаю в свої кордони людей, які мені подобаються, але якщо вони починають лізти туди, куди я їх не запрошувала, принижувати мене -- на людях чи особисто, ставити під сумнів мою кваліфікацію -- будучи добре з нею обізнаними, я спочатку кажу, що мені це не подобається і будь ласка не треба так робити. а коли мене не чують, мені значно простіше просто усунутися із спілкування, ніж обстоювати свої кордони. бо це вкрай енергомісткий процес.
не буде ні пояснень, ні розмов -- я просто усуваюся і ставлю в тому напрямку великий паркан. щоб не прилетіло ще раз.

(так в мене було з колишнім чоловіком -- коли після кількох пояснень він відмовлявся зрозуміти, що мене не влаштовує, що він не працює, не шукає роботу, бухає на мої гроші і поїть -- на мої ж гроші -- своїх приятелів, я просто припинила говорити на цю тему. а він довго до мене доколюпувався -- чому це я мовчу, коли я сама його вчила, що якщо є проблема, про неї треба говорити. ну, і продовжував бухати і тягати в квартиру своїх приятелів. аж до самого розлучення.
звичайно, якби наші спільні друзі не чекали, поки ми розлучимося, а одразу мені сказали, що він витачає зароблені мною гроші -- які я віддавала йому на повернення його боргу -- на водіння своїх приятелів по кабаках, це розлучення сталося б значно швидше. і це одна з речей, за які мені соромно. коли він ледь не придушив мене чи коли він ледь не зламав мені лікоть -- я не думала про розлучення. а от гроші виявилися для мене тією соломинкою, яка зламала хребет верблюдові
)

найпростіший спосіб зіпсувати зі мною стосунки -- це почати на мене кричати. про будь-яку довіру з мого боку така людина може забути назавжди. і спілкуватися з такою людиною я буду лише вимушено і вкрай обмежено.

відповідно, найпростіший спосіб щось від мене добитися чи отримати -- це мене похвалити і розповісти, як я класно це вмію робити.

ще один наслідок з цього -- я дуже обережно, шанобливо і чуйно ставлюся (чи намагюася по мірі сил) до чужих кордонів.

відповідно, найпростіший спосіб позбутися мого товариства назавдли -- це сказати, натякнути чи дати мені зрозуміти, що я нав"язуюся. хай там як мені подобається людина -- я з нею більше не спілкуватимуся.

я болісно сприймаю наїзди на мої кордони -- але я відрізняю мої кордони і те, що поза ними.
я відрізняю наїзди і незгоду.

тому мене дуже дивують люди, які будь-яку незгоду з ними -- чи просто висловлювання поглядів, які не співпадають з їхніми, сприймають як особистий наїзд. чи як знецінювання їхньої позиції.
чи починають вчитувати у мої репліки якісь натяки чи непрямі звернення. I don't do натяки. я кажу прямим текстом те, що вважаю за потрібне. я не газета "Правда", в мене нема потреби писати / говорити із підтекстами, і тому читати між рядками моїх текстів нема сенсу. бо між рядками в моїх текстах нічого нема. все в рядках.

зі.
ми днями обговорювали з dymmar це моє ставлення до моїх кордонів :) і так і не дійшли єдиного висновку, чи це баг, чи це фіча, чи, може, просто я злопам"ятна. а я -- при всій своїй дірявій пам"яті -- дуже довго пам"ятаю несправедливість вчинену до мене.
довше я пам"ятаю лише свої помилки.
ass

страх і ненависть ведуть на темну сторону. і там нема печеньок.

Originally posted by dymmar at "Crimea: Putin vs. Reality". Плюс мои разышления по поводу.
Рекомендую, весьма толковая статья Тимоти Снайдера вот ссылка для владеющих английским. Перевод на русский тут.

Человек очень хорошо представляет реальную ситуацию тут и внятно разбирает аргументы российской пропаганды, обнажая суть: пропаганда эта не предназначена вовсе не для того, чтобы объяснить реальность, она предназначена для того, чтобы создать реальность.

Многие мои соотечественники, например, не могут понять, как можно обвинять новое правительство в "фашизме", если там столько евреев. Россиян же это не смущает нисколько - вот такие это хитрые фашисты, без фюрера и с кучей евреев в правительстве (или даже не "евреев", а "поганых жидов" - этих борцунов с фашистами собственный антисемитизм никогда не смущал) - маскируются, подлые агенты Запада! Да ещё новые выборы в мае хотят провести, сучёныши. Мы им покажем выборы, танками в землю вкатаем.

Вот такая риторика в России подаётся как "борьба за справедливость" и "защита соотечественников". Кто не в России и подумал, что я шучу - это не шутка, действительно именно так и говорят.

Снайдер поясняет, что вторжение для защиты от "бандеровцев" на самом деле призвано не объяснить реальную обстановку, а вызвать ответную реакцию - борьбу с захватчками, которую немедленно назовут "разгулом фашистов" (а если её вдруг не будет - организуют сами, опыт есть) и свалят на неё гуманитарную катастрофу, которая последует в Крыму под кремлёвским владычеством.

Я думаю точно так же - сейчас Путин колеблется - отхватить пока что только Крым или двинуться дальше, воспользовавшись слабостью временного правительства, на которое он навешал ярлыки матёрых врагов, "фашистов". Военная операция на столе, всё готово - народ России сейчас воспримет войну с радостью, немногие несогласные будут подавлены или вообще не посмеют сказать ничего против.

(далее идут мои размышления на эту тему)

Collapse )
grammar nazi

вони навіть самі не зрозуміли, наскільки це була б вдала маркетингова ідея



купуєш зубну щітку -- а в комплект аудіокурс з української фонетики. я б купила. (правда, не зовсім зрозуміло, на чому цю платівку слухати. але то дрібниці)
бо у цьому вашому Києві під впливом місцевої зросійщеної української в мене система голосних почала повзти кудись не туди.
lady

жінки у пост-/радянській журналістиці

звідси
Gasan Gusejnov

Это все еще тем плохо, что в России верх забирает маскулинная жлобская мразь, портяночные чекисты.

Женщины в русской журналистике (статья для энциклопедии, изданной Tatiana Smorodinska, 2006): сначала по-русски.
Collapse )
roma

злобно

  • Current Music
    Gregorian - Comfortably Numb
  • Tags
needs a hug

вирішальний день все ближче і ближче

сьогодні була востаннє в місцевій жіночій консультації. 25 березня ми їдемо до Луцька, щоб там народжувати. ну, принаймні, поки що план саме такий :) квитки я вже купила.

знайдені в минулому аналізі сечі бактерії після курсу антибіотика для вагітних зникли, але з"явилися якісь загадкові солі, про які мені нічого не пояснили. поставила чоловіка перед завданням зробити наше їдло ще менш солоним.
вчергове зданий аналіз на сифіліс передбачувано виявився негативним. його вписали мені в картку і сказали, що більше його здавати не треба.
добра лікарка мене порадувала, сказавши, що чим ближче до пологів, тим вища ймовірність всіляких ускладнень, сказала здати сечу ще й в Луцьку, а також дивитись за тиском. а чого дивитись за моїм тиском, як він в мене все життя низький?

від вчорашнього дня раптом попухли -- на півтора розміри! -- ноги. добре, що можна вже перелізти у м"якенькі замшові кросівки, які мені зазвичай трішки завеликі, а зараз якраз впритик.

нерв у правій сідниці тепер болить не вночі, а вдень -- і часом м"яз таки болить весь. якщо планувати ще одну дитину -- треба буде зайнятися попереком і з"ясувати, що там не те з тим сідничним нервом.

днями обсипало плечі, груди і живіт червоними плямками. дві дні вони побули -- і зійшли самі. нічого не чухалося, просто було червоне, і все.

досі нема запорів, але раз на день чи два з"являється раптовий різкий кашель -- ніби в горлі моментально стало геть сухо. часом трішки пече зі стравохода -- але зовсім трішки. мушу зауважити, що лужна мінералка -- то велика штука. особливо на останньому місяці вагітності :)

сьогодні я зважилася -- 106 кг. на один кілограм більше, ніж до вагітності :)
жабеня щодня то копається, то потягується -- і так добряче потягується, що живіт стирчить в усі боки :) точно татова дитина -- такі ноги довгі, що капець. якщо в жабеняти будуть ще й татові очі -- буде геть чудово :)
ну, а з такими батьками воно точно буде розумненьке :)
причому воно і копається, і потягується незалежно від часу доби і мого просторового положення. правда, коли я сплю, я цього не чую.
от думаю, може, як приїдемо до Луцька, піти зробити ще одне УЗІ -- цього разу разом з мамою :) зробити їй приємне :)