March 31st, 2014

flower

а ми вже склали торбички у пологовий

і пелюшки, і розпашонки, і повзунки, і шкарпеточки, і шапочки, і ковдру. воно все таке крихітне, капець.
сьогодні маю поїхати з братиком купити пластикові короби -- порозкладати купу дитячих речей.

вчора весь вечір дивилася навчальні відео про пологи. американські і британські. і тепер маю питання.
якщо я правильно зрозуміла, основний механізм пологів -- це скорочення гладкої мускулатури матки, якими вона виштовхує дитину назовні.
саме тому так важливо повільно і ритмічно дихати, щоб не напружуватися -- і не гальмувати оцей процес виштовхування.
але у фільмах під час пологів на жінок на другому етапі пологів лікарі і акушерки кричать "Штовхай!"
поясніть мені -- _що_ саме жінкам пропонується штовхати, якщо гладка мускулатура не контролюється центральною нервовою системою, а напруження м"язів живота по факту не сприятиме виштовхуванню дитини м"язами матками, а заважатиме йому.
як це працює?
flower

ходили ото з чоловіком на перше заняття

до школи відповідального батьківства.
було там жінок десь 8, і ше один чоловік.
заняття було в приміщенні з матами і м"ячами для йоги.

акушерка (якщо я правильно розумію) розповідала все просто, на пальцях, як для тупих, послідовно і логічно, із купою прикладів і з повторами ключових речей.
часто згадувала, що українки дуже часто або звертаються в пологовий занадто рано, але ще частіше терплять до останнього і потрапляють до пологового або пізно, або пізніше, ніж лікарі вважають доцільним і корисним.
розповіла, що Луцький пологовий -- найпрогресивніший пологовий в Україні, і сказала, що в них умови такі класні, що кращі лише в Ісіді
(я була в Ісіді. і буквально за добу після того була у Львівському пологовому № 1. так от, оформлення палат і набір обладнання були однакові)
і що в них практично Європа. коли ми запитали, чи є там душ у палаті, сказала -- ні, ми ще не настільки Європа :)

в Луцькому пологовому заохочують природні партнерські вертикальні пологи. я, правда, так і не зрозуміла, якщо вони вертикальні, чому треба тренуватися сидіти із розчепіреними ногима, при чому одна з ніг підтягнута до голови. сподіваюся, нам це ще пояснять.
клізм і гоління між ногами, сказали, не буде.
чоловікам сказали треба з собою лише флюорографію.
а. ще цікаво. дуже наголошувала на важливості дихальних вправ і вправ Кегеля.
і сидіти в лотосі, щоб розтягувалися пахові зв"язки.
а ще більше наголошувала на тому, що саме ми, жінки, що народжують, несемо відповідальність за те, аби не лише народити здорову дитину, але й самим зберегти своє здоров"я по максимуму. що ми маємо готуватися. що ми маємо бути активними і зацікавленими. бо якщо ми самоусуваємось із процесу -- тоді доводиться за нас робити і вирішувати лікарям.

вона зауважила -- що чоловіки в них на пологах не втрачають свідомість. засипати засипають :) і якщо чоловіка нема чи він не може, можна на пологи піти з іншою людиною. наприклад, мамою чи мамою чоловіка. але вона повинна бути не геть старою і не повинна мати серцево-судинних захворювань, високого тиску чи психіатричних хвороб.
ще вона сказала цікаву штуку -- що якраз із татами в пологовому залі найменше проблем. найбільше проблем, навпаки, із мамами чи іншими старшими жінками, в яких був власний травматичний досвід пологів, і під час пологів самої жінки в них починаються істерики чи інші реакції, які заважають всьому процесові.
якщо брати з собою сестру чи подругу -- це має бути доросла жінка, яка сама має досвід народження дитини.
ще казала не поширювати чутки і жахи про пологи, і сказала, що все буде добре :)

завтра підем ще раз. мені цікаво, скільки занять ми встигнемо відвідати до моїх пологів? треба буде завтра спитати, скільки там той курс.

зі.
забула вчора зауважити.
коли я дивилася оті освітні відео про пологи, американські, британські, всякі -- мені впало в око те, наскільки вони орієнтовані на потреби самої жінки і наскільки вони підкреслюють, що саме жінка вирішує, чого і як вона хоче від пологів, який досвід вона хоче мати, як все зробити легше, простіше і приємніше.
я не досліджувала цілеспрямовано радянський і пострадянський дискурс народження -- але те, що я з нього пам"ятаю, не включає взагалі нічого про те, аби це було легше, приємніше і так, як хоче сама жінка -- включно із широким спектром знеболювальних.
roma

ЖІНОЧЕ БОЙОВЕ МИСТЕЦТВО ТРИПІЛЬСЬКОЇ ДОБИ ТА ЗАПОРІЗЬКОЇ СІЧІ, 3.04.2014 / Київ

звідси

ЗАПРОШУЄМО в Музей Івана Гончара 3 квітня 2014 о 17:00 на лекцію Тараса Соломахи
ЖІНОЧЕ БОЙОВЕ МИСТЕЦТВО ТРИПІЛЬСЬКОЇ ДОБИ ТА ЗАПОРІЗЬКОЇ СІЧІ ( в рамках лекторію «Прадавні знання, вміння та вірування українців у сучасних вимірах» )
Collapse )
vinochok

15-й Літній інститут з американознавства

15-й Літній інститут з американознавства

“Захищаючи різноманіття – Історія руху за громадянські права та права людини у США”

з 26 по 30 травня 2014 року у Львівському національному університеті ім. Івана Франка
Collapse )
roma

про імперські музеї

gioconda про музей костюмів народів Російської імперії:

Думала, что ж меня так корежит от самой идеи такого "музея". Потом дошло: это как создать музей при тюрьме, где в качестве экспонатов - изделия заключенных.

і вона права. будь-який імперський музей -- саме про це. про те, в кого і що потягнули.
демонстрація статусу.

чому Москва досі не повернула Україні архіви і музейні цінності? а якраз тому. імперія не повертає воєнну здобич підкореним.

зі.
до речі, в США і Канаді зараз доволі потужний рух за те, аби індіанці могли отримати назад свою культурну спадщину, що виставлена в музеях білих людей.
на курсі з відродження мов одна пані, індіанка з каліфорнійського племені чумашів, розповідала, що в рамках цього руху вона потрапила у запасник великого музею -- і побачила там стелажі і стелажі індіанських поховальних ваз. одна з них була її тітки.
dulia

про подвійні стандарти

вчора я писала про те, що примудрилася зібрати майже 900 коментів під постом у феміністках, в якому (вчергове) сказала, що не розумію, як російські феміністки можуть поєднувати фемінізм і підтримку імперської політики своєї держави.

як я вже казала, мені там наговорили купу гидоти -- що я русофобка, що я розпалюю міжнаціональну ворожнечу, що я примушую росіянок почуватися винними -- і все тому подібне.
ось вам, до речі, дуже показовий діалог:

milandra
Мда.... пост отлично служит для того, чтобы даже сочувствующие или, как вы говорите, "правильные" россиянские феминистки все-таки почувствовали себя второсортными. Я, положим, не считаю правильной нашу политику в Крыму (я русская и россиянская). Не пошла на митинги в поддержку и отговаривала ходить других, хоть нас тут сгоняли отгулами (работаю в госструктуре). Не поддерживала всеобщего ликования по поводу крымнаш. И все-равно меня записали во враги.
Идите ка вы в лес, дорогие националисты. Курите историю и лечитесь. Хуже чем вы никто своему народу больше не повредит.

maryxmas
повторюсь:
у меня проблема с российскими феминистками, которые не считают нужным рефлексировать по поводу имперской политики государства, в котором они живут, и которые повторяют антиукраинскую пропаганду, т.е. демонстрируют симптомы имперской чумки. каким образом эта фраза записывает вас во враги?
что до вашей реплики насчёт националистов и лечения -- разберитесь сначала со своими националистами. можете, например, почитать статистику преступлений на национальной почве в Украине и в России, угу.


milandra
С национализмом я борюсь не чтением, а тем, что избегаю любых националистических оборотов и мыслей сама и не даю их употреблять своим детям и близким. Но это не значит, что я перестаю ассоциировать себя с русскими или чувствовать себя нормально, если о моем народе выражаются так, как делаете вы на протяжении всех комментариев и самого поста.
Вы даже не сделали апдейт, что нола селеста внесла исправления в свой пост.
Т.е. вы умудрились оскорбить не только тех, кто правда от чего то там страдает, но даже сочувствующих вам же.
И да, конечно, вы сейчас напишите мне что-нибудь зажигательно-остроумное и будете считать, что уели - пишите, не стесняйтесь. Но лично мой градус эмоциональной поддержки украинцев стал сильно ниже - и да, это благодаря лично вашей речи. Дада, я знаю, что вам ехало-болело. Но для меня показательно оказалось то, что и правда - с такими друзьями как национализм любому народу никакой враг не нужен.

maryxmas
скажите, пожалуйста, а как именно вы эмоционально поддерживали украинцев _до_ того, как увидели этот мой пост?

milandra
рассказать, чтобы дать таки повод для остроумия? Ведь вряд ли же Вы вдруг скажете - "знаете, я была что то не совсем права насчет русских" ну или "простите, была слишком эмоциональна". Нини, упаси меня Господь. Спокойной ночи.

maryxmas
нет, мне действительно интересно, кого и как конкретно вы лично эмоционально поддерживали. и чем провинились эти конкретные люди перед вами, что вы заставите их отвечать за мои действия.

zmeelovka
Пароксизм морального единения, прямо-таки.
Если бы я не знала других украинцев после этого поста моё мнение о них ухудшилось бы, ибо эмоционально противно.

milandra
Вот Вы меня поняли, похоже. Ощущение внезапного таракана на стене. Я взрослая, понятно дело, не буду экстраполировать это ощущение на всех знакомых украинцев, но сам факт, что кто-то именно так экстраполирует лично меня и с такой готовностью видит везде врагов Украины, на простом основании титульногости моей национальности - это за пределами моего понимания. (((

дуже нагадує обурення чоловіка тим, що незнайома йому жінка відмовляється заходити із ним в ліфт -- бо він же не такий, як ці всі решта ґвалтівників, ви шо.

чи ось чудове:
dushen
А я как потомок завоевателей (минимум пять поколений мужчин моей семьи по обеим линиям были военными сначала Империи, потом СССР) могу в ответ на жэтот пост возмутиться тем что мне приказывают стыдиться моих предков, называя их огульно насильниками, уничтожающими культуру и называют меня больной имперской чумкой? Или мне надо платить и каяться до конца дней моих только за факт принадлежности к народу оккупантов?
Не дождетесь.


оце просто класика чоловічої риторики -- які такі привілеї? нема в мене ніяких привілеїв! все вигадали тупі феміністки, які хочуть сидіти в мене на корку і витрачати мої гроші!

я це до чого. я це до того, що вчора ввечері я отримала повідомлення від модератора спільноти feministki, isya, людини, з якою я тривалий час спілкувалася і вважала своїм другом. модераторіал.
isya

я цей пост скопіюю під катом -- поки його не видалили модератори:
Collapse )

тобто дивіться, яка виходить цікава штука.
про те, що Наташа Біттен демонструє імперські замашки, ми вже знаємо (чи ще ось і ось). те, що Арбатова українофобкамізогінка) -- теж давно не секрет. (чи ось ще приклад)
яким чином це перехід на особистості чи хамство -- для мене особисто загадка.

ідемо далі.
загальна ситуація у нас -- військова агресія Росії на територію України. я бачу певний малоприємний (а власне -- імперський) синдром у виконанні жінки, котра кілька разів писала у спільноту феміністки про те, як її не допускали до змагань у стрільбі з лука (вона реконструторка, займається кіннм спортом і стрільбою з лука верхи) на реконструкторських фестах в Росії, бо вона жінка -- а на фесті у Києві вона не лише була зареєстрована і взяла участь, а й виборола перше місце. і вона тепер каже, що не бачить проблеми у перерахуванні українців в числі народів Росії.
замість того, щоб обкласти її відповідною обсценною лексикою, я описую цю ситуацію спокійно і ввічливо. максимально некоректний вираз з мого боку на її адресу -- це "звезда" і "припрётся".
на що отримую шквал гівна, звинувачень, особистих наїздів, обзивань мене фашисткою, тарганом і всякими іншими малоприємними словами -- і, зрештою, бан.
жодна з тих, хто переходили на мою особистість в коментах під моїм постом, не отримали не те що бану -- навіть попередження.

отже, Іся, весь такий прогресивний, феміністський і ліберальний, та більше -- професійний лінгвіст! -- бачить личное оскорбление в слові "звезда" і перехід на особистості в констатації давно відомих фактів.

певний час тому я була на нього дуже сердита, спочатку коли він почав страждати за Ленінами, які в нас тут народ масово позносив, а потім -- коли він погодився із українофобкою і сталіністкою blau_kraehe (а що вона про Україну пише -- з Німеччини -- то взагалі на голову не налазить) щодо того, що в нас тут владу захопили всі, як один, ультрарадикальні нацисти. про що я йому, звичайно, сказала, але він зі мною не погодився. тобто двоє росіян, які живуть в Німеччині, краще знають, що відбувається в Києві, ніж я, яка там живу, ага.

але тепер я зрозуміла остаточно -- навіть у найпристойніших росіян всередині може ховатися тупий імперський кацап.
я винесла його нахрін з френдів і тепер роздумую -- чи піти з феміністок остаточно, чи ще почекати.
треба буде ще в інших модераторок запитати, чи вони підтримують його рішення, чи ні.

зі.
до речі про Біттен. ось який шикарний комент я від неї отримала:
bitten
і якщо ви вважаєте, що їй хоч хтось хоч щось із модераторів сказав -- ви помиляєтесь.
отже, віднині можна вважати, що принаймні один з колективу модераторів спільноти feministki підтримує анексію Криму Росією.

ззі.
от бляха, скажіть мені -- як тут бути білою, лагідною і пухнастою, га?
ass

Ну и чего вы добились, или чего не понять крепостному