May 12th, 2014

needs a hug

про грудне годування

мама пошила для нас слінг.

отакий гарний, патріотично-націоналістичний, червоно-чорний :) тепер лишилося знайти людину, яка проведе серед мене тренінг про те, як ним користуватися (а ще мені потрібен тренінг з translator memory tools, але то таке)
бо годувати в ньому незручно. але мала в ньому заснула так добре, і в мене тепер вільні обидві руки по клаві клацати :)

але я купила годувальну подушку Лежебока. з нею значно зручніше, ніж зі звичайними подушками, а з ними значно зручніше, ніж без них.
і ще купила ракушки на соски виробництва Київгума (отакі)-- бо в одязі соски миттєво натираються і страшенно болять.

я перебуваю у стані перманентного наближення паніки. переживаю, що молока не вистачає. переживаю, що молоко не таке. переживаю, що буде лактостаз чи мастит. читаю на форумах описи і рекомендації -- і щось якось спокійніше не стає, але паніка таки відступає.
плюс досі болять соски. хоча книжка пише, що біль має пройти через тиждень чи два годування. прикладати до грудей я її почала, щойно її мені принесли -- на наступний день після операції, бо спочатку її забрали в реанімацію.
і от вона смокче -- і добре смокче! і практично не зригує після годування -- ми за ці три тижні бачили, щоб вона зригувала, буквально рази чотири -- але соски мені болять на початку годування, а після годування ниють незважаючи на пурелан і прикладання компресів з чаю. ото зараз експериментую з капусним листям.
а ще я вирахувала, що коли мені пече навколо сосків -- то то не молочниця, а молоко прибуває. але все одно про всяк випадок пару разів на день пшикаю на соски хлорофіліптом. шкоди від нього не буде.

а ще мала насмоктала собі на верхній губі водянку, от.
сьогодні всю ніч копала мене ногима в живіт і била руками по цицьках. і так при цьому рота розтуляла, що можна було б подумати, що її дві доби не годували. зате потім так добре заснула -- золота дитина.