June 14th, 2014

ass

деякі речі не міняються

Originally posted by pocketfull_of at post
Безумно розчулює, коли читаєш щось столітньої давнини, аж там раптом штуки, які геть не відрізняються від того, що ти регулярно бачиш на фейсбуку чи навіть у чому регулярно береш участь на фейсбуку.
Скажімо, дискусія про ставлення до росіян між Михайлом Драгомановим і Агатангелом Кримським (у якого, попри радикальніші позиції в цій дискусії, ані краплі української крові - батько білорус кримсько-татарського походження, мати полька, родина російськомовна й російськокультурна; себто його українство було суто політичним вибором). Цитую за "Націоналізм, сексуальність, орієнталізм: складний світ Агатангела Кримського" Соломії Павличко, ст. 224-5.

"15 травня 1890 року Драгоманов друкує в "Народі" відкритий лист проти "Правди" під заголовком "На увагу українолюбцям у Росії", де закликає не плутати російських тюремників з представниками російської культури. Кримський, який вбачає в Росії тотального гнобителя, нероздільного на "проґресивних" і "консервативних" осіб, нашвидкоруч у стані гніву, майже афекту пише відкритий лист до Драгоманова, який посилає до "Правди". У цьому листі він висловлює невіру в можливості спільної боротьби великоросів і українців проти царського уряду. Кримський привертає увагу Драгоманова до російської нетерпимості щодо українських питань і запитує: "Як ви нас присилуєте любити тих, хто і в своїм лібералізмі нас за націю не вважає? Куди ж тут спільна праця!" І трохи далі: "...чи культурний, чи некультурний народ москалі, чи вдоволений, чи невдоволений він з теперішнього правління, - нам він однаково ворожий, для нас однаково неприхильний". Кримський приймає ідею Драгоманова, що деякі дуже рідкісні представники російської культури можуть мати позитивне ставлення до українців, не заперечує він і ідею, що росіяни так само страждають від державного гніту. Однак він ставить пряме запитаня до Драгоманова, яким і завершується цей лист-стаття:
"Яким способом можна й треба українцям для здобуття прав і вольності (між іншим, певне, і прав національності) сполучитися з неприхильними до них москалями, та й не потопитися при тім в "общем русском море"? Або яким способом перетворити російську нетолерантність в толерантність? Коли Ви можете дати на це пораду (та, Бога ради, не загальними фразами, а точно!), тоді, будьте певні, ніхто Вам, крім щирої подяки, нічого не скаже.""



Те, що російська ліберальна інтелігенція за століття не змінилася, на жаль, схоже, свідчить, що рація не на боці Драгоманова, хоча той і чистішенько-демократичненький був, і писав не у стані афекту.
lady

Гаазький трибунал

Центр інформації про права людини
Вимагаємо від влади звернутися до Міжнародного кримінального суду, щоб Гаазький трибунал зайнявся злочинами на Сході України і в Криму!

Tetiana Pechonchyk

Перед лицом Гаагского трибунала Янукович должен стоять вместе с Путиным. Напомню, Международный уголовный суд (МУС) занимается не только преступлениями против человечности, но и военными преступлениями и преступлениями агрессии.
Путинская Россия превратилась в террористическую организацию, которая угрожает не только Украине, но и всему миру.
Путин и спонсорируемые им террористы должны ответить за все. За Крым и Восток. За умышленные убийства. За пытки или бесчеловечное обращение в пропитанных кровью подвалах ДНР. За похищения, взятие заложников и торг человеческими жизнями. За использование местных жителей в качестве живого щита. За разграбленные магазины и супермаркеты, за захваченные квартиры в ужасе сбежавших жителей, за незаконное и бессмысленное уничтожение и присвоение имущества. За нападения на мирное население, за убийства и избиения тех, кто не поддерживает террористов. За издевательства над пленными. За обстрел городов,деревень и жилищ. За показательные казни. За похищенных и силой вывезенных детей. За заявления о том, что пощады не будет. За принуждение граждан к участию в военных действиях. За посягательство на человеческое достоинство, за оскорбления и унижающее обращение.
Я верю, день, когда преступники будут смотреть на небо в клеточку, не за горами. Для этого украинская власть должна сделать всего одну вещь - обратиться в Международный уголовный суд с просьбой расширить период расследования и включить туда не только события до 22 февраля, но и все, что произошло потом.
И, конечно, ратифицировать наконец Римский статут, по которому прокуроры Международного уголовного суда могут начинать расследование самостоятельно, не ожидая обращений от Украины. Но Римский статут не имеет обратного действия, поэтому отдельное обращение по событиях на Востоке и в Крыму – необходимо.
needs a hug

читати новини я зараз можу лише з валер"янкою

бо боюся, щоб молоко не пропало.
а так всіх шкода -- і загиблих, і поранених, і родини їхні.
а от керівництво вітчизняне, що війскове, що таке, що кожного дня демонструє свою профнепридатність, викликає все більше гніву і обурення. питання -- чи в нас взагалі не лишилося притомних людей, які можуть приймати рішення в умовах стресу? і якщо є, то чому вони досі не на ключових посадах?
правда, Дмитро каже, в усіх війнах воно так -- бардак, порнографія, лажання епічних масштабів.

а з гарних новин -- наша мала вже гулить на всю :) і всміхається, і щось промовляє, і розмахує рукима і ногима, і їсть регулярно, і взагалі золота дитина.
я досі не можу повірити, дивлячись на неї, що вона була всередині мене -- а тепер вона назовні, зовсім окрема і цілком самостійна людина, з власними бажаннями і потребами.
і не можу повірити, як вона за цей час виросла і змінилася.
і який лагідний з Дмитра татусь :) якби знала, що він отримуватиме від цього стільки задоволення -- давно б вже когось народила :)
(не народила б, звичайно. куди з маленькою дитиною тинятися по зйомних хатах чи жити в приймах)

а. ще одне.
на наступному тижні ми таки повертаємось в Київ. ну, тобто в Вишневе.