July 11th, 2016

warrior

до питання про положення жінок / насильство проти жінок

warrior

те, про що мовчать

Oksana Zabuzhko

ЯНеБоюсьСказатиПроСлов’янськ

Оскільки я все ще за 6 часових поясів від батьківщини й інфу з дому отримую лише від кореспондентів, то могла пропустити, тому питаю тут: чи в рамках того флешмобу, де учасники (а насправді учасниці) діляться своїми травмами від сексуального насильства, вже пролунали ГОЛОСИ ЗІ СЛОВ’ЯНСЬКА?
Бо от уже, рахувати, 2 роки, відколи наша армія звільнила місто, - а ніхто чомусь не спішить розслідувати цю історію…
Нагадаю: весною 2014 р. в інтернеті почала була з’являтись тривожна інфа про те, що гіркінські «асвабадітєлі» хапають на вулицях Слов’янська молодих дівчат - для тюрми-борделю. І навіть із тим не криються: коли одна батьківська пара прийшла в «апалчєнскую» комендатуру просити, щоб їм віддали їхню затриману дитину, їм було прямо сказано: «Она будет обслуживать наших ребят!» (с). Пам’ятаю ще текст про дзвінок від одної з дівчаток до мами, з чужого мобільного: доня (подавалось ім’я, не знати, справжнє чи прибране, - Марина) встигла розповісти мамі, що їх у тому підвалі під замком десь близько 40 дівчат, віком 18-21 рр., і для чого їх там тримають, і що мобільний вона витягла в охоронця, - і обірвала розмову на «ой, он идет!». І інші подібні вістки прослизали – але тільки в травні-червні. А потім усе затихло. І по сьогодні – мовчок.
І ні одна правозахисна організація – ані українська, ні міжнародна – досі чомусь (?!) ані вухом у той бік не повела. Не кажучи вже про «ґендерно чутливих» «об’єктивних українських журналістів/сток» - хоча для такого розслідування не треба навіть в ФСБ (соррі, «ДНР/ЛНР») «акредитуватися» - досить усього тільки з’їздити до Слов’янська.
Один час я пробувала розпитатися в усіх, хто мав би знати, - що сталося з тими дівчатами після визволення міста? Чи вони повернулись додому і мовчать (БоятьсяСказати!), а чи їх просто розстріляли перед відступом, за старою традицією військ НКВД, і присипали десь у рову?.. ТіХтоМавБиЗнати одводили очі й стенали плечима: якщо й живі, то хто ж у такому признається… (sic!!!!)
Але, в будь-якому випадку, живі вони чи мертві, - Україна має право на цю інформацію. І пора б уже знайтися комусь, хто про це НеБоїтьсяСказати і НеМожеМовчати –
про СЕКСУАЛЬНІ ЗЛОЧИНИ РОСІЙСЬКОЇ АРМІЇ НА ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ.
Ми ж готові про це почути, правда, співвітчизники?..
І нікому не повернеться язик сказати, що «іхтамнєбило»? Що всі ті, забрані «на підвал», дівчатка – то «даунбаські сучки», які «самівінавати» («самі побігли»)?.. І «Марина зі Слов’янська» (якщо вона жива), чи її батьки – можуть НеБоятисяСказати, перед Богом, людьми й законом, все, що має бути зафіксовано й передано в Гаагу для майбутнього суду?
Тому що від 1990-х років – від часу війни в Югославії – сексуальні насильства окупаційної армії над цивільним населенням було вперше в історії людства ВВЕДЕНО В ПРАВОВЕ ПОЛЕ, от у чім штука. Проведено величезну роботу, написано серйозні книжки - зокрема й про такі-от військові тюрми-борделі для полонених жінок, це тамтешня практика (давно домагаюся, щоб переклали українською Славенку Дракуліч!). То може, годі вже удавати, ніби все те нас не стосується?..
Нема кращої терапії од десятиліттями тамованого болю, ніж допомогти іншому – кому сьогодні гірше, ніж тобі. Тут – і смисл, і вихід, і психологічна розрядка, і життєвий конструктив. І всі, хто наважується виговорити свою давню травму, і хто не наважується, але впізнає, і хто здатен відчувати чужий біль і терпне од незмоги чимось зарадити, - ми всі можемо тепер стати справжньою «стіною народної оборони» для тих, невідомих нам дівчаток Слов’янська (чи - й інших окупованих міст також?), які тут, поруч, в цьому самому часі пережили (чи - й переживають?) такий «сексуальний Гулаг», од якого, справді, – каміння волає до неба…
Де ти, Маринко-зі-Слов’янська?
Обізвися, якщо ти жива…
warrior

корисно знати



при чому це варто знати не лише священикам УПЦ МП, а і всім решті -- тим, які наполягають на викладанні християнської етики в школах. тим, які розповідають, що аборт це страшніший гріх, ніж згвалтування. тим, які роз"їжджають на шикарних тачках і роз"їдають собі хавло ширше за плечі.

вони не хочуть пам"ятати, що після жовтневого перевороту народ так потужн підтримав комуністів у винищенні попів не тому, що бездуховний -- а тому що попи були їхніми гнобителями не менше, ніж дворяни.

зі.
dwarfish

дуже пізнавальна колекція фактів

  • Current Music
    03 MC HAMMER - Can't Touch This
  • Tags
be_mine

жінка, яка провела в проституції 10 років, пише обуреного листа сторонниці легалізації

читання не з легких -- але пізнавальне.

цитата:
Just take a look at what punters want: kissing, everything without condom, anal intercourse (without a condom as well), French complete (meaning, swallowing sperm), tongue anal, fist fuck, ejaculating in the face, they want gang-bang and rape-parties, they want younger and younger girls, they want girls “with no taboos” who are conditioned to do EVERYTHING the punter wants. They want flatrate-fucking, as many girls and women as possible, all included in the club’s entry fee.
How do you explain this to yourself? It is clear that with its legalization, prostitution has shown its true essence: violence. Complete disposability of women’s bodies. The unbridled acting out of male violence. And also: sexualized torture.
Because, dear Stephanie, if you took a look around the punters’ forums, you would see that punters are misogynists. That they love to torment women, to go to the limits of what’s bearable for them. And there’s something else: punters want forced prostitutes.


а тут цитати з книжки есеїв авторства жінок в проституції -- про їхній досвід їхніми власними словами.

дійсно, давайте легалізуємо проституцію: хай в чоловіків буде право гвалтувати дівчат і жінок -- тоді, можливо, вони лишать всіх решту в спокої.

зі.
WHY IS PROSTITUTION A VIOLATION OF HUMAN RIGHTS?
EXPLAINING THE ORIGINS AND RATIONALE OF THE DRAFT CONVENTION AGAINST SEXUAL EXPLOITATION (CASE)


ззі.
Instead, the hate and violence that punters and sex trade profiteers put into me is made into one long piece of remembering. All their faces, all their hate-fuelled actions and all their entitlement becomes one piece of poison drowning me.
warrior

днями натрапила на страшну історію в новинах

чоловік згвалтував орально свою 19-денну доньку, вона померла -- поки мама дитини була на роботі.
хотіла на хвилі флешмобу дати посилання -- і не змогла знайти: так багато новин про те, що чоловік насмерть згвалтував немовля.
а ви кажете, невсічоловіки.

чи ось ще:
полісмен вбив дружину і двох дітей і маму дружини, коли дружина дізналася, що він тривалий час підсипав їй ліки, від яких вона відключалася, і тоді гвалтував її.
він, правда, після цього сам застрелився. але краще б він застрелився до того, як вбивати дружину і дітей і маму дружини.

а так взагалі хоч геть новини не читай.
be_mine

мова, якою говорити з дітьми про насильство



звідси

Inna Titova
#Янебоюсьсказати #Янебоюсьсказать

В первый, и, надеюсь, в последний раз я хочу попросить о репосте, просто чтобы эта картинка и краткое объяснение попались на глаза родителям, и, в идеале, неравнодушным воспитателям детских садов и учителям младших классов.

Начну с того, что почти все, о чем пишут женщины под этим хештегом, попало и в мою копилку. Вчера впервые я проговорила какие-то случаи с мужем. Впервые! И самое ужасное - да, я никогда не рассказывала ни маме, ни друзьям об этом.

И когда дочка в первом классе, после занятий, посвященных личному пространству (азы sexual education) принесла домой такую схему с краткой инструкцией для родителей - это стало откровением для меня. А мне вот-вот будет 40 лет.

Откровение было в том, что с детьми можно говорить понятно, доступно, и объяснять им чуть ли не с 3 лет о важном значении своего личного пространства. Ничем подобным наша система образования не занимается, а потому и мы не знаем толком как разговаривать на эту тему с маленькими детьми, и даже как вести себя.
Такая визуальная инструкция рассчитана на детей 5-10 лет. Называется она circles of relationships - круги общения, круги отношений, и может помочь предотвратить сексуальное домогательство, физическое, психологическое насилие просто потому, что ребенок поймет, что происходит что-то неправильное

1. Фиолетовый=я, мое личное пространство.
Итак, фиолетовый первый и самый главный круг,- это мы сами. Наше тело принадлежит только нам, и только мы сами можем решать кто может к нам находиться близко, притрагиваться. И никто не должен делать это без разрешения. Если кто-либо, из _любого_ другого окружения, причиняет нам дискомфорт (неважно, дедушка усадил на колени или мамина подруга требует “поцеловать тетю в щечку) мы не должны стесняться сказать об этом и сказать “нет”, “стоп”.

2. Синий=семья.
Это круг нашей семьи и тех, кого мы любим. Уважение, доверие и любовь - вот по этим признакам мы определяем, кто относится к этому кругу, кто наиболее близок нам. Но нужно помнить, что даже с теми, кого мы любим, мы не должны пренебрегать своим личным пространством, но также и сами должны уважать пространство наших близких.

3. Зеленый круг=друзья.
Это “far away hug” окружение. Круг наших друзей и тех с кем нам нравится общаться. Дружба очень важна и включает в себя многие вещи. Например, совместные игры, разговоры, веселье, и иногда дружеские объятья. Дружба всегда основывается на доверии, уважении. И такие проявления как объятия должны быть основаны на обоюдном согласии. Важно понимать, что не все дети в классе могут вести себя как твои друзья. И родителям следует проговорить с детьми по каким критериям мы определяем друзей и, в свою очередь, как мы сами должны себя с ними вести.

4. Желтый круг=знакомые.
Круг знакомых (wave circle, то есть те, кому мы машем рукой при встрече, с кем знакомы поверхностно и не слишком близки). Это могут быть дети в школьном автобусе, во дворе, спортивной команде, это могут быть друзья родителей. Обсудите с ребенком социальные нормы, разные типы знакомых и также правила безопасности. Разницу между близкими и просто знакомыми людьми. Дистанция в отношениях, которую и они и мы должны уважать.

5. Оранжевый круг=люди, от которых мы ждем профессиональной помощи.
Эти люди могут помочь нам, когда нам это необходимо, но они не наши друзья. Это учителя, воспитатели, полицейские, пожарные, медсестры и доктора. Обсудите с ребенком в каких ситуациях у кого искать помощи. Необходимо подчеркнуть, что у этих людей есть опознавательные знаки, униформа, удостоверение, и что они помогают в случае опасности.

6. Красный круг=незнакомцы.
Мы не знаем этих людей. (даже если они говорят, что знают нас, это не важно.) Не все чужие люди плохие, но поскольку мы незнакомы, то не знаем плохой человек перед нами или хороший. Мы не доверяем незнакомцам. Мы не разговариаем с ними, не рассказываем ничего о себе или близких. Не отвечаем на вопросы. Никогда, никогда не идем с ними никуда и не садимся в машину. Мы не берем конфеты, не идем “искать собачку” и не помогаем найти улицу, потому что взрослые никогда не должны просить помощи у тех, кто младше и слабее их.

Это вкратце. С детьми раскрашивают эти круги, проговаривают разные ситуации, дают угадать, как правильно поступить в каждом из случаев. И сто раз говорят - если тебе некомфортно ты должен сказать СТОП, НЕТ. Если кто-то ведет себя неправильно, по твоему мнению, ты должен рассказать другим взрослым - родителям, учителям. Никто не может прикасаться к тебе без твоего согласия. (Ты тоже не имеешь права вторгаться в чужое личное пространство без разрешения). И если тебя не поняли с первого раза, ты должен повторять и повторять, пока тебя не услышат, пока тебя не поймут и не помогут. Ты не должен искать решение сам, ты не должен скрывать, ты не должен стыдиться. Не бойся говорить. Не бойся спрашивать.
warrior

слушне зауваження

roma

ми вже чули, що серед наслідків Брексіту -- різкий ріст ксенофобних настроїв у Британії

be_mine

ще одна точка зору, яку я давно і послідовно проговорюю

але все одно процитую:

Masha Rupasova

#янебоюсьсказати

И вот в чем одна из целей феминизма - отнюдь не в том, чтобы сделать всех женщин лысыми и волосатыми.

Цель в том, чтобы не отказывать мужчине в способности и обязанности контролировать свои порывы.

Мужчины - это люди, и у мужчин нет никаких "особых сексуальных потребностей", которые могли бы объяснить или оправдать насилие. Нет никакой способности возбудиться так безумно, что мужчина аж перестаёт за себя отвечать, бедный.

Из дискурса должен исчезнуть аргумент о провокации, потому что мужчину это унижает. Мужчина - это не животное, не скотина, которой простительно ставить свои сексуальные порывы выше чужой неприкосновенности.

Пока мужчина и его особая ненасытная сексуальность будут обществом сакрализироваться, мы будем жить в страхе и сжимать в кулаке свои бесполезные, господи, ключи, входя в подъезд.

Не можешь себя контролировать - значит, ты, сожалению, ментальный инвалид, лечись. Не мужик, не ого-го, я отказов не признаю, не "а что поделаешь, он же мужчина!" - а инвалид, и для таких случаев есть суды, устанавливающие дееспособность, врачи и лекарства.

Вот за эту мысль я феминизму благодарна. Там не только женщина человек, там и мужчина - тоже, как ни странно, человек, способный и должный отвечать за себя.


оця концепція -- що чоловіки дорослі повносправні люди і можуть і повинні контролювати свої дії чи нести за них відповідальність -- купу чоловіків лякає до всрачки -- і звідти й ненависть до феміністок.
librarin

про чоловічу соціалізацію

Оксана Трушик
#янебоюсясказати

Вчера я рассказывала про изнасилования и дождь. Пыталась показать, что изнасилование - это не явление. Это действие конкретного человека. Как предотвратить намокание от явления "дождь"? Взять зонт. Как предотвратить изнасилование человеком человека? Воспитывать человека в духе "низзя ни в коем случае, даже если тебе кажется, что можно"
Вторая вещь, которую я хотела рассказать по поводу этого флешмоба, это про мужчин.
Не кидайте в меня тапками, но я им сочувствую. Не жалею, не желаю облегчить участь (некоторым так совсем наоборот), но сочувствую.
Вот в чем.
Еще вчера он был успешным победителем. Радовался, когда удавалось сделать "комплимент" красивой девушке. Искренне считал, что осчастливил "серую мышку", проведя рукой ей по попе.
Еще вчера он радовался очередной "победе", когда удавалось подпоить девочку и уламать. Ведь он такой классный. Мерило всех удовольствий. Ведь секс с ним сам по себе удача для девчонок.
А сегодня что? Прочитал и понял, что бОльшая часть его "побед" готовы плюнуть ему в рожу (как минимум)? Что он причинял боль? Как ему теперь самоидентифицироваться? С чем? Кто он? Как принять тот факт, что он не "победитель по жизни", а насильник?
Это и есть, мальчики, мужская социализация. Такое общество вы создали, где, для того чтобы доказать себе, что ты мужик, ты должен делать больно другим.
Наслаждайтесь.
Или задумайтесь.
И когда вам захочется в комментах под постом девочки рассказать ей, как ей, дурашке такой, жить, как ей, неразумной, вести себя в этом жестоком мире, чтобы не быть изнасилованной, прочитайте сначала значение слова МЕНСПЛЕЙНИНГ.
firemen

і Петрановська про #янебосьсказати

тут.

цитата:

И да, конечно, не все так просто. И от насилия страдают не только женщины. И от смешения моделей также страдают мужчины, и женщины тоже пытаются лавировать в свою пользу между моделями. И феминистический дискурс – это палка о двух концах, которая при злоупотреблении может не только освобождать женщин, но и вгонять их в виктимность. И пиар на трагедиях и насилии делается в наши дни сплошь и рядом. И правовые риски с обвинением мужчин в насилии без оснований возможны.

і все, що вона сказала корисного і влучного, накривається мідним баняком.
warrior

брехати не мішки тягати

горкі-лук облажався.
вчергове.

gorky

це він, на секундочку, про Настю Мельниченко.
яка написала відповідь:

Nastya Melnychenko
Прислали мені тут лінк на пост блогєра Горькій Лук щодо ?#?яНеБоюсьСказати?.
Особливо мене уміліла фраза:
" На недоуменные вопросы к организаторам последовал ответ, что насилие это общая проблема, надгосударственная. А то, что творится в оккупированных Россией областях Украины – это политическая проблема, и их не ебет абсолютли, и на фоне сердечных историй в интернете зверства кацапни в Зоне – несерьезная для феминистских организаций проблема. То есть, это не насилие, это так, хуйня на постном масле. "
І от я, голова організації, яка втілює проекти для атошників, і яка саме на них спеціалізується, нєдоумьонно хочу спитати:
1. У яких організаторів пан Горькій Лук питав питання, якщо організатор акції - це я?
2. І з якого це часу я вважаю, що кацапня на сході - це хуйня?
3. І з якого це часу мою організацію не їбе абсолютно те, що твориться на Сході?
Організацію, яка цілеспрямовано працює з ветеранами АТО.
Ото аби перднути у воду. Знавець вишукався, бгг. Якщо хто має його тел - буду вдячна за.
І ще. Я не давала коментарів ніяким рос змі крім Медузи і web2 чототам. Все решта - брехня і провокації.


тобто дядька на голубому глазу збрехав -- а що такого, як інакше його гіпотеза про страшний заговор не тримається купи.

зі.
окремою проблемою лишається хронічна неспроможність росіян триматися берегів (і кордонів) і прагнення привласнити все, що трапляється їм на око -- а потім казати, що це захід руйну їхні скрепи чи свято сім"є, чи ще яку фігню.
однак те, що черговий вітчизняний т. зв. лідер думок не приховує мізогінії -- не дивує. але й не радує.