July 13th, 2016

warrior

коли чоловіки пишуть хєрню про насильство проти жінок

warrior

наслідки флешмобу

Юлія Оскольська

у социально-актуальных тем часто бывает так, что пытаешься думать вбок - а оно снова выскакивает на основную.
поддерживаемая обществом атмосфера стыда и страха, насмешек, стигматизации жертв насилия, загоняние их в личное гетто - она ведь не (только) для того, чтобы этим жертвам причинить боль, она чтобы просто жертвы не не портили добрым людям их прекрасный правильный мир. ну а что вина, страх и замалчивание затыкают рот и причиняют боль не меньшую - ну так это ж не напрямую, это ж не ножом по горлу, а всего лишь словом по фейсбучику...
я не знаю, осознают ли затыкатели, что им лично грозит в мире, где о насилии говорят открыто и осуждают насильника, а не жертву, хотя подсознательно они палятся именно когда ерничают.
потому что в этом мире герой-любовник превращается в подонка, а список его побед становится списком преступлений.
потому что в этом мире придется убрать всю сексистскую рекламу и развеселые шоу с такими же тупыми шуточками. Да и мыльные сериалы сразу же оказываются под вопросом. Это бы очень хорошо, но вот заказчики и участники производственного процесса сильно не обрадуются.
потому что необходимость договариваться и проговаривать словами оценки, отношения, ожидания, свои и чужие реакции, страхи и надежды - станет нормой общественного договора, нормой социальной, а насилие перестанет камуфлироваться под традиции, романтику и "он/он по-другому не понимает, с ним/ней надо вот так".
потому что давление на психику и манипуляции будут выноситься на общее обозрение, а не присыпаться порохом в дальних шкафах.
потому что насилие будет портить жизнь насильнику - а не его жертвам, и сразу же, а не после череды искалеченных душ.
ну и т.д.
конечно, это будет нескоро. и даже очень нескоро. Но одно то, что мы стали говорить открыто, что нынешняя ситуация нас не устраивает - первый шаг на этой дороге. рано или поздно - дойдем.
потому что насилие - это когда человек берет без согласия то, что принадлежит другому человеку. любое насилие.


Юлія Оскольська
есть такой неплохой в общем-то мультик "зоотопия"
...на который женщины плюются, а мужчины искренне не понимают, ачетакова.
и есть там очень показательная сцена (допустим, все прочие штуки в мультике можно трактовать и так, и эдак, но вот эту сцену так-эдак не получится).
это когда Лис вдруг обнаруживает, что все то время, пока они с Зайкой ловили злодеев и боролись со злом, у Зайки в кармане был газовый балончик против лисиц.
Лис оскорблен: он же со всей душой, он ей помогал, он вот это все - а она с баллончиком!
пофиг, что даже в мультике прямо говорится, что лисы едят заек. Но эта Зайка должна была доверять этому Лису! сразу же! сходу! он же приличный лис! он ей... ах да, я уже говорила.
святая уверенность мужчин, что они-то приличные и никого никогда, ничтоже сумняшеся коррелирует с долгим списком правил, которые должна выполнять ЛЮБАЯ женщина ВСЕГДА И ВЕЗДЕ при любых мужчинах, в том числе знакомых - ведь по большей части насилие идет от знакомых мужчин, от приличных мужчин, от "хороший знакомый хорошего знакомого"...
и еще обидки, что в тебе могут заподозрить насильника. Что тебя могут опасаться. Что на всякий случай в кармане держат антилисий спрей, в сумочке - шокер, что не входят с тобой в один лифт... это же так оскорбительно!
не знаю, может это и вправду страшнее, чем насилие от мужчин из ближнего круга. от тех, кто должен и на публику рассказывал, что будет тебя защищать, что всегда и ты только позови.
от тех, кто после случившегося - сам первый расскажет тебе список правил, которые ты нарушила и стала самадуравиновата.


зі.


ззі.
Насилля над жінкою – чоловіча проблема: лекція TED
jeti

творча натура

фотографувала книжки для колонки про літературу про домашнє насильство, мала в мене побачила фотоапарат і попросила покрутити. ось результат :)

nohy
vinochok

в Розетці -- українофіоби



Роман Матис
Ви все ще купуєте на Rozetka.ua? Припиняйте, там нас продовжують вважати бидлом.
"Дякуємо за ваше звернення, запевняємо, що українська версія сайту з'явиться найближчим часом". Приблизно такими обіцянками Розетка.уа годує вже третій рік кожного хто звертається з цим питанням до компанії. А насправді ось такі люди там працюють:
Дмитро Лебедєв - це відповідальний за огляди на сумнозвісній "Розетці". Лучков, як розуміємо, власник сайту http://revolverlab.com/ Тут ілюстрація обговорення цими двома "інтелектуалами" того, як хтось з клієнтів запитав щодо локалізації українською мовою. "Упоротые" - це україномовні громадяни України, котрі вимагають поважати їхні права. Більше оьговорення за посиланням https://mobile.twitter.com/Omelya…/status/752743825332920320
Vladyslav Chechotkin де правда, і що у вас роблять в компанії такі непересічні особистості?
#итакпоймут #ітакпоймут #мова


упд.
і не лише там
be_mine

день капітана очевидність

Nastya Melnychenko

Я хочу розповісти вам одну річ. Відкрити секрет мірозданія, так би мовити. Так от...
...
ПРАВА НЕ ВІДМІНУСОВУЮТЬСЯ!!!
ПРАВА ДОДАЮТЬСЯ!!!
...
Зрівняння жінок і чоловіків у правах не позбавить чоловіків прав. Це так просто зрозуміти, здавалося б, але ні. Будь який рух з боку жінок оцінюється вкрай агресивно і як _посягання на чоловічі права_. Фемінізм розцінюється як намагання жінок вивищитися за рахунок чоловіків.
Вибачте, але це лайно. У чоловіків ніхто не забирає прав. Ми говоримо про рівні права, про ставлення до нас як до людей, а не як про "друзів людини".
Приклад.
Дуже страшним гріхом вважається мужененависництво з боку жінки. Упустимо подробиці, правда це чи ні, і чи має жінка причини ненавидіти чоловіків чи ні. Просто беремо якусь жінку, допустимо, активістку, якій інкримінується чоловіконенависництво. Це ввважається "дуже погано", і всіляко засуджується. В той же час мізогінія (жононенависництво) сприймається як частина норми. Тобто людині, яка, наприклад, агресивно проштовхує ідею того, що та чи інакша активістка ненавидить чоловіків, не пред'являють того, що людина ненавидить жінок. Навіть якщо людина це давно і явно демонструє.
Це такі деталі, у яких ховається диявол. І таких деталей настільки багато, що ми уже сприймаємо це як частину норми.
Але я ще раз підкреслюю. Те, що до жінки будуть ставитися з повагою, ні в якому разі не означає, що чоловіка не поважатимуть. Те, що жінок вбережуть від домашнього насильства, ні в якому разі не означає, що насилувати будуть чоловіків.
Ці страхи є дуже давніми, їм уже понад 100 років. 100 років тому захід страшенно боявся жіночих рухів. Подивіться на листівки, як їх ковбасило. Ще більше, ніж ковбасить нас зараз. І що ж тепер? Де вони, а де ми? Живуть там у злагоді і жінки, і чоловіки і йдуть шляхом абсолютної рівності у правах і можливостях. І ми щось хочемо саме туди виїхати, а не в країни 3 світу, де жінки сприймаються як скотина. То чия модель успішніша?
Жінки - 50% успіху країни.
Пам'ятаймо про це.