October 29th, 2016

ass

Канадський парадокс: чому білінгвізм не працює і як захищати “непрестижну” мову

Originally posted by vent_de_la_mer at Канадський парадокс: чому білінгвізм не працює і як захищати “непрестижну” мову

Як вирішують “языковый вопрос”

Щойно в Україні починаються розмови про “двомовність”, хтось обов’язково згадує про Канаду.

Але Канада не схожа на Україну. В Україні майже всі розуміють і українську, і російську; у Канаді ж більш як 2/3 населення не розуміє французької, а більш як кожен 10-й мешканець – англійської.

А головне – в Канаді два різних народи, зі своїми культурами, мовами і менталітетами. Настільки різні, що з’явився термін “2 solitudes” (“дві самотності”).

Чому англійська Канада не засвоїла французьку

Французька – обов’язковий предмет у кожній англоканадській школі. Але вчать її не як живу мову для повсякденного вжитку, а як латину в гімназіях 19-го століття. Латину, вважалося колись, треба знати “для загального розвитку”. Але чи міг би гімназичний відмінник дати собі раду у реальному латиномовному суспільстві (якби таке зберіглося)? Наскільки легко було б послуговуватися латиною у магазині, у транспорті, по телефону, та й просто з перехожими? А подивитися художній фільм чи заповнити анкету?

Як захистити “непрестижну” мову

У 1977 році парламент Квебеку прийняв Хартію французької мови (так званий “Закон 101”). Французька оголошувалася єдиною офіційною. За законом, усі приватні бізнеси мають надавати послуги офіційною мовою, якщо того хоче клієнт (чи надають вони послуги ще й англійською – то їхні приватні справи). Усі вивіски і оголошення мають бути офіційною мовою (англійський текст можна додати, якщо букви менші від французьких). Усі великі та середні компанії мають працювати офіційною мовою (зокрема й менеджмент). Лікарі, медсестри та інші професіонали мають скласти іспит з офіційної мови.

Читати далі: http://novynarnia.com/2016/10/24/kanadskiy-paradoks-chomu-bilingvizm-ne-pratsyuye-i-yak-zahishhati-neprestizhnu-movu/
ass

соціальний ролик проти насильства над жінками


звідси

він, звичайно, потужний -- але з нього знову випадає той, хто це насильство чинить -- і вся відповідальність за ситуацію покладається на жінок-жертв, які, власне, і повинні першими почати говорити.
це дуже зручна, але морально вкрай нечесна позиція.
ass

як у нас борються із сексизмом

спочатку вивішують гидотні безграмотні сексистські плакати (які в наших умовах з однаковою ймовірністю можуть бути іронічними, а можуть бути цілком щирими -- згадати хоча б той сумнозвісний підручник для школярів про ведичні сімейні стосунки за Домостроєм) -- а потім обмотують їх рекламою заходу для заможних жінок.
почитала вебсайт того заходу -- вони, звичайно, борються з одними стереотипами, але на всю топлять за інші.
саме скорочення -- smart, happy, elegant -- капіталістичні вимоги до жінок: вести бізнес і не ЗАБУВАТИ СЛІДКУВАТИ ЗА СОБОЮ. лишатися дівчинкою. тобто і далі бути не просто зручною у користуванні, а бути фінансово самостійною. щоб чоловікові не треба було в неї вкладатися.

це крім того, що в програмі практично не вживаються фемінітиви -- сплошні авторИ, засновникИ, кулементикИ.
і мене навіть лекція про сексизм для жінок у виконанні гея (про чоловічий погляд на сексизм) не так вибісила, як те, що все це зроблено демонстративно російською мовою.

а. забула сказати -- квиток на цей одноденний захід коштує, на хвилинку, 2400 гривень. майже сто доларів.

це така низка плювків в обличчя, що я не знаю, яка українка, котра себе поважає, піде на той захід.
хоч би які чудові там не були спікерки.