November 29th, 2016

ass

на счету у к-цапов

Originally posted by grzegorz at на счету у к-цапов

На счету Российской Федерации уже три гражданских самолёта по моим подсчетам:

- 2001, Ту-154 компании Сибирь. Он, напоминаю, под чутким контролем диспетчеров Российской Федерации вошёл в зону совместных украино-российских учений, и предположительно был уничтожен ракетой, запущенной в присутствии военных чинов Российской Федерации с полигона Черноморского Флота Российской Федерации.

- 2010, самолёт Качинских. Его вели диспетчеры Российской Федерации, предположительно давшие неверные параметры глиссады. Расследование катастрофы грубо саботировала, как сейчас выяснилось, Российская Федерация, включая подмену переданных польской стороне тел и отказ до сих пор предоставить останки крушения.

Я не говорю о том, что уполномоченные государственные служащие Российской Федерации тушили окурки в гробах, - тут уж мне сказать просто нечего.

- 2014, MH17, над территорией и в воздушном пространстве Украины предположительно сбитый контролируемыми Российской Федерацией террористами из предоставленного Российской Федерацией высокотехнологичного оружия. Расследование этого инцидента Российская Федерация Федерация саботировала как минимум путём отказа на протяжении двух лет предоставить зафиксированные своими радарами данные.

Надеюсь, я ничего не пропустил.

В этом деле Российская Федерация проявляет завидную изобретательность, и, уничтожая в среднем по одному гражданскому самолёту каждые пять-шесть лет, пока ни разу не повторилась в способах. Неизменным всегда остаётся только одно - плотная завеса лжи, пиздежа, и провокаций, которой Российская Федерация немедленно окутывает всякий авиаинцидент, декларируя в то же время стремление к объективному расследованию.

ass

ЧОМУ РУЗЬКІ НЕНАВИДЯТЬ УКРАЇНЦІВ?

Originally posted by grzegorz at ЧОМУ РУЗЬКІ НЕНАВИДЯТЬ УКРАЇНЦІВ?
Фото із села Удачне на Донеччині. Виселення репресованої української родини. На порозі вже новий "хазяїн" з Росії. Власника будинку відправили на Соловки де він загинув.

Репресована сім’я біля свого будинку в с.Удачне Донецької області. 1930-ті рр. Фото Марка Желізняка з Центрального державного кінофотофоноархіву України.
http://photospilka.com/poleznoe/fotoamator-iz-sela-udachne-na-donechchini-zafiksuvav-na-kameru-kolektivizaciyu-rozkurkulennya-vidbirannya-hliba-viselennya-do-sibiru-y-golodomor-1932-1933-rokiv.html

* * *

Підсвідома ненависть до українців.

Маленька історія з луганського села.
Є відомий вислів Винниченка, що «там, де починається українське питання, зникає російський демократ».
Ніхто ніколи не задавався питанням, а чому так?
Цікавий висновок з цього приводу я зробив після однієї розмови з хлопцем за освітою істориком, що слідував з АТО на побивку до Києва до дружини і маленькій дитині ...
Він мені розповів цікаву історію з одного села в Луганській області.
Він ходив купувати молоко в однієї дуже старої жінки, якій було далеко за 80 років.
Він ходив саме до неї спеціально, тому що вона з люттю ставилася до нашим військовим, але гроші все ж для неї були не зайвими, тому вона продавала молоко тим, кого насправді щиро ненавиділа.
Сама ця бабка родом з Росії.
Привезли її ще зовсім маленькою дитиною в село батьки, яких туди цілеспрямовано переселила радянська влада.
Переселяли в село, де під час Голодомору загинуло від голоду понад 90 відсотків селян.
Селили росіян саме в ті будинки, де жили і вмирали від голоду українські селяни цілими сім'ями.
І ця стара жінка люто ненавиділа все українське, бо розуміла, що колись її батькам, віддали те, що належало українцям.
Зробили, як мародери.
Присвоїли цінності у вбитих ними ж.
Тому у цій старої жінки виникла така підсвідома ненависть до тих, хто може вважатися нащадками загиблих українських селян?
Ця ненависть заснована на страху викриття зробленого колись злочину.

Теж саме ми спостерігаємо на рівні підсвідомості у переважної більшості росіян.
Вони розуміють, що їхніми прапрадідами колись була вкрадена історія в українців, назва народу - все, що є основою нації.
А тому така ненависть до всього українського, неприйняття українських традицій, мови, культурної спадщини.
Адже якщо визнати, що все це вкрадено, тоді стане ясно, більшість з того, що росіяни оголошують «споконвічно російським», їм не належить.
Вони вкрали це з надзвичайним підступністю і жорстокістю у тих чи інших народів.
Це ненависть лиходіїв, які бояться, що колись прийдуть і назвуть злочин - злочином, а вкрадене - вкраденим.
Недарма так часто можна почути від цілком інтелігентних російських емоційна думка, що питання взагалі не в Україні і не в українцях, яких вони ніколи на підсвідомому рівні не визнавали окремою нацією.

Питання зараз у самій росії.
Визнавши Україну та українців, доведеться визнавати, що саме вони є нащадками тих, хто жив у Київській Русі - України.
А тоді вся концепція «рузького мира» розвалюється в прах.
Нічого дійсно свого у них немає.
Все було у когось з розбоєм відібрано.
Тому зараз дійсно вирішується доля російської імперії.
Якщо українці збережуть свою державність, тоді остаточний розпад цієї тюрми народів, це лише питання часу.
Причому, впевнений, що мова йде навіть не про десятиліттях.
Це питання лічених років.

* * *

Про це потрібно пам'ятати!
Статистика за 1933 рік свідчить:
З Горьківської області в Одеську область прибув 141 ешелон переселенців.
Із західних областей РРФСР в Дніпропетровську область привезли 125 ешелонів росіян.
З центрально-чорноземного регіону Росії доставили і розселили в Харківській області пасажирів ста вісімдесяти восьми залізничних ешелонів.
З Івановської області на Донбас прибуло 147 ешелонів російськомовних переселенців.

Розміщували переселенців в Україну у порожні, але ще не остиглі будинку, господарі яких померли страшною смертю від голоду.
188 ешелонів прибуло на ПМЖ з Росії в Харківську область.
І якщо врахувати, що кожна прибула сім'я привела на світ по двоє дітей, то цифра виглядає значною.
Тепер їх тягне додому, в ординський улус.
warrior

поставте підпис під зверненням до депупатів Львівської міської ради про притулок для жінок

отут

1 грудня 2016 р на сесії Львівської міської ради буде виноситись на голосування рішення “Про надання благодійній організації “Фонд Горіховий дім“ в оренду нежитлових приміщень на вул. Личаківській, 90”.
На минулій сесії (10 листопада 2016 р) депутат(к)и не підтримали це рішення.
grammar nazi

про моделей плюс-сайз

для оцієї статті брали в мене коментар.

хоча насправді я написала оце:

в модельній індустрії нормою вважаються худорляві високі жінки певних параметрів, на яких добре виглядають придумані модер"єрами предмети одягу.
жінки з такими параметрами складають менше ніж третину відсотка від всіх дорослих жінок.
на жінок із стандартнішою фігурою змоделювати одяг складніше -- через наявність численних різних об"ємів і форм.
відповідно, в індустрії моди такі жінки вважаються плюс-сайз -- навіть якщо на звичайний погляд вони не те що не плюс, а і на сайз ледве тягнуть.
в неопатріархатній культурі, в якій ми всі живемо, жінки повинні не лише обслуговувати чоловіків сексуально, побутово, репродуктивно і емоційно --
вони повинні вкладати величезні гроші, нерви і час у те, аби виглядати так, як зараз вважається прийнятним для жінок виглядати
але єдиного стандарту не існує -- і для більшості людей це не привід святкувати будь-які форми тіл, а можливість кпинити з жінок і ставити їм на вид те, що вони мало вкладаються у свою зовнішність (читай, вдувабельність)
відповідно, навіть олімпійським спорстменкам такі "знавці" розповідають про те, які вони негарні і нездорові, а моделям плюс-сайзу закидають міфічну зайву вагу.
отже, коли ми говоримо про жінок поза контекстом індустрії моди, викоритосувати шаблон модель / модель плюс-сайз нема сенсу, тому що це не стосується справи.
warrior

про домашнє насильство проти чоловіків

Анна Иванова

Подумалось тут на досуге.
Вот все страшно против того, чтобы принимался какой-нибудь закон о профилактике домашнего насилия, о противодействии домашнему насилию. Говорят - тогда бабы все сплошь начнут мужиков курощать и садить в тюрьму. Как в америках и европах. Там в америках и европах все мужики сидят, ну вы знаете.
При этом, я очень много слышу от мужчин насчет женского домашнего насилия. Особенно психологического, конечно, но утверждают, что и физическое присутствует. И мужики страшно от этого страдают, страшно. Алкоголизм, депрессии, инфаркты, вот это вот все.
И почему тогда все эти несчастные против? Наоборот, обеими руками должны поддерживать, участвовать в дискуссиях, продвигать, требовать и настаивать на таком законе.
Представляете, мужики, какая красота. Пилит вас ваша благоверная за что-нибудь, мусор не вынес, там, полочку не прибил, аванс пропил - а вы такой хопа - и в шелтер, например. и там с психологом бесплатным общаетесь, душу изливаете. А уж за скалкой по башке там и вообще полиция сразу приедет и вашу благоверную от вас изолирует. И сразу вам дают развод, и помогают примириться с разрывом отношений и одиночеством.
Смешно, правда?
И смешно не потому, что "ну мужики же сильные и гордые, они не будут этим пользоваться", а потому что понятно, что все разговоры про "ужасное психологическое насилие от баб" - фикция на самом деле. Ну то есть как, фикция - понятно, что "вынеси мусор, прибей полку, ребенку надо зимнюю куртку купить, что ты опять в танки свои уперся" напрягает, особенно, если мусор выносить не хочется, а в танки упираться - строго наоборот. Просто все это не стоит того, чтобы делать какие-то там активные телодвижения, и уж тем более - бежать из дому и срочно разводиться. Зачем, если можно просто наорать на жену, например, лечь на диване в трагической позе, взывая к небу "почему у всех бабы все сами успевают, а ты все время устаешь и тебе надо помогать?!", а то и дать в глаз? И потом еще и её во всем этом обвинить, заявив, что она довела и спровоцировала, и вообще - пусть подумает, кому она будет нужна после 30, разведеночка с прицепом? И нет, что вы, это не насилие ни в коем разе, а самооборона и восстановление нормальной семейной иерархии. Скрепы, можно сказать.
Поэтому, когда спокойно говоришь очередному страдальцу от выноса мозга, что можно все это просто не терпеть, а разойтись с ужасной женщиной и жить спокойно - он сначала чаще всего ошеломлен, что ему такое предлагают, а потом возмущен. "А чё она?!" - спрашивает он. "Нет, вот пусть она молчит и улыбается, и не забывает пироги свежие на стол метать, чё это я уходить должен? А! Точно! Еще дети же! Как дети-то без отца?". Нет, мужчина никуда не хочет уходить от пирогов, свежих футболок, чистого дивана и детей, он просто хочет, чтобы ему позволили орать, угрожать, манипулировать и иногда, может, давать под глаз. Он вполне удовлетворен наличием насилия, и совершенно спокойно его оправдывает, и не надо его от него защищать, упаси боже. Уберите вообще руки от семьи, а то еще найдете мужское психологическое насилие, мужское сексуальное насилие, мужское экономическое насилие, да еще найдете насилие не только над женой - и вообще пойдут институт семьи, нравственность и скрепы к такой-то матери.
Как-то вот так, господа и дамы, как-то вот так.
be_mine

#склянастеля

Ольга Брильова

Нагадайка
У вівторок, 29 листопада, починаємо ділитися історіями зі свого професійного життя під тегом #склянастеля.
Тобі платили менше, ніж колезі-чоловікові? Тобі відмовили на співбесіді через те, що в тебе є діти/нема дітей? Ти не можеш отримати підвищення, бо підвищують чоловіків? Тобі заважали отримати освіту у "чоловічій" сфері? Тобі є, що сказати.
Колежанки, ситуація дуже серйозна. Ось зараз декілька чоловіків (не з найтупіших, повірте) на блакитному оці розповідають мені, що гендерної дискримінації в Україні не існує, а що жінки обирають низькооплачувану некваліфіковану роботу - то вони самідурепивинні.
Згадаємо, як було з #я_не_боюся_сказати. Змусимо їх продерти очі.
(Переклад картинки
напис на табличці: "Гендерний розрив у зарплатні".
- Я нічого не бачу.)

babka

ходила в п"ятницю на захід

«CherchezlaFemme», від організації «Рівність та Взаємоповага», про яку я до того жодного разу не чула.

обіцяли вручення відзнак «Рівність та Взаємоповага» за сприяння участі жінок у політиці і цілу подіумну дискусію «Гендерні стратегії політичних партій: перспективи та виклики».

хлопчик від цієї організації розповідав про типу дослідження, яке ця організація провела -- і дві третини того, про що він розповідав, було діяльністю жіночих організацій. жодну з яких він не назвав.
ніякох подіумної дискусії не було, було тільки нагородження -- під час якого підстаркуватий дідок намагався цілувати нагороджуваних ним жінок.
була дуже здивована, побачивши в переліку нагороджуваних сестру Надії Савченко, Віру, підписану як громадський діяч.

а коли нагородили Ірину Луценко, депутатку, яка (як кажуть обізнані люди) поклала чимало зусиль на підготовку ратифікації Стабмульської конвенції, вона почала розводитись -- на заході про участь жінок у політиці на початку акції "16 днів проти гендерного насильства" -- як у нас мало чоловіків, всього 30% населення (що не відповідає дійсності), і про те, як ми маємо їх захищати і рятувати. я собі ледве не відбила обличчя фейспалмами. ну тобто до того все було дуже сумно -- але це мене просто вбило.

зі.
чи не єдина промова, яка була влучною і доречною, була від Лариси Кобелянської -- але від неї годі чекати іншого.