Mary Xmas (maryxmas) wrote,
Mary Xmas
maryxmas

  • Music:

мовне

днями їхала на таксі (бо мала купу торб і запізнювалася), знайшли з водієм спільну мову на тому, що комуняку на гілляку і що реклама в них тупа. у водія під Черкасами комуністи під час розкуркулення розстріляли всю родину -- 43 душі. і тільки його бабуся, вагітна його татом, втекла з розстрільної ями.
а його самого батько вдома (вже в Києві) все дитинство бив по губах за кожне російське слово -- і примовляв: ти маєш пам"ятати, хто ти і якої ти мови.
у водія цього двоє синів. старший народився на початку 1990-их -- і говорить тільки українською. і вдома, і з друзями, і друзі в нього всі україномовні.
а молодший народився у 2000 році. і цей говорить лише російською і на українську не переходить. отакий вам мовний розкол по одній родині -- по вертикалі і по горизонталі.

зі.
мені дивно читати рекомендації з українізації, котрі зараз поширюються.

в мене вже багато років весь софт і всі налаштування там, де я зареєстрована, українською. якщо української нема, то англійською. (і я не можу собі уявити, щоб це було в будь-який інший спосіб)
я регулярно купую україномовні видання, зокрема, всякі високочолі, типу Критики. будуть гроші -- оформлю передплату на кілька газет і журналів українською для бібліотеки в Луцьку.
і книжки купую. публіцистику. наукові видання. зокрема, перекладні (щоправда, я часто не можу їх читати, бо мене від кривого синтаксису і слововживання тіпає. можу собі уявити, як мучаться українські філологи, читаючи такі книжки. якщо, звісно, вони їх читають)
але купую, так.
коли я виходжу з хати, я спілкуюся виключно українською (за декількома нечисленними випадками). з продавцями, водіями і службовцями/службовками -- тільки українською. (це викликає постійні проблеми із диспетчерками таксі -- вони сприймають мою українську як законний привід мені хамити і роблять це із гідною подиву постійністю, при тому що я завжди абсолютно ввічлива і коректна. треба знайти спосіб на них скаржитись, бо дістали)
і вітаюся з ними українською, і питання задаю українською, і дякую українською, і завжди посміхаюся до них -- звичайно, якщо вони мені до цього не хамили.
багато з них переходить на українську і говорить нею цілком природньо і комфортно.

я не переходжу на російську, коли до мене звертаються російською. і раніше цього не робила, і надалі цього не робитиму.
я до чого. я це все - і багато іншого -- роблю вже багато років. не бачу, що в цьому такого особливого, щоб про це писати цілі рекомендації.
Tags: мовна політика, соціологія, історія
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 15 comments