побачила ще кілька лікарень :)
здала аналіз на сифіліс в обласному шкірвендиспансері -- після розмови із завідувачкою відділу.
вона говорила зі мною так, ніби я до неї приперлася ледве не з проказою. сказала -- чоловіка негайно на той самий аналіз! сам аналіз коштує 230 гривень, вагітним вдвічі менше.
в мене на квитанції так і написали:
ВАГІТНА - 50%.
чоловік сказав, що в нас нема зайвих 230 гривень і півдня часу, тому піде до них, лише якщо в мене буде стовідсотково позитивний результат -- бо тоді доведеться лікуватися, а що робити?
УЗД в Охматдиті виявилося дійсно бесплатним. генетичка написала заключення, що поки що все нормально.
потім я була в Луцьку -- сходила до окуліста, перевірила очне дно. в одному оці вена трішки ширша, ніж в другому.
збігала до невропатолога, яка мене два роки тому відправила у денний стаціонар з моїми судинами в голові. вона сказала, що гірше не стало і що я можу хоча б цим не перейматися :)
пішла в платну клініку до ендокринолога -- бо в міській ендокринолог на підвищенні кваліфікації до середини грудня. за 100 гривень мені сказали, що байдуже, що в мене всі УЗД щитовидки і результати аналізу на її гормон завжди були нормальні. якщо мені 15 років писали в картку -- ЗОБ 2 СТУПЕНЯ -- то мушу перевірити. це ще 60 гривень.
ну і тест на толерантність глюкози, бо в мене -- ви не повірите! -- зайва вага і група ризику.
це ше 100 гривень.
а ще я там здала на TORCH --в Сінево є такий комплект, він коштує 470 гривень. цей аналіз прийшов весь чистий, крім якихось одних антигенів до герпесу 2 типу. (мене років 13 тому гінекологиня в міській поліклініці змусила три тижні жерти ліки від герпесу -- через один погляд у мікроскоп -- а в мене жодного разу в житті не було проявів герпесу. ніяких).
і тест на глюкозу, і аналіз гормону щитовидки були цілком в нормі. але ця жопа з вухами написала мені в обхідний лист, що в мене ожиріння другого ступеню. і прописала скидати вагу через обмеження вуглеводів і жирів.
ага, прям розбіглася.
тепер в мене епопея доїхати назад до обласного шкірвендиспансера, вислухати, що там мені знову наговорять, і забрати результати.
живіт потроху починає вимальовуватись. але зовсім трохи. якщо не знати, то не видно зовсім. дискомфорту від нього практично нема -- хіба трішки, як на ньому лежати.
ноги все ще не отікають, але стало отікати обличчя зранку -- треба більше пити мінералки, мабуть.
нападів жору все ще жодних -- чоловік годує мене м"ясом і овочами і спагетті і кашою :)
замість цукерок жеру горіхи.
постало ще одне питання, яке треба буде вирішувати -- мама пропонує їхати народжувати у Луцьку, а не в місцевому пологовому у Боярці. я так гадаю, треба буде на цю тему радитися із дільничною гінекологинею.
а ще я пішла і стала на облік у центрі зайнятості, щоб вже звітам йти у декретну відпустку.
але, схоже, матиму з того більше геморою, ніж користі.
отакі наші справи.