Mary Xmas (maryxmas) wrote,
Mary Xmas
maryxmas

я і сифіліс

прийшли аналізи розгорнутого аналізу крові -- трішки нижче норми гемоглобін, трішки вище норми лейкоцити.
чоловік почув про гемоглобін -- пішов купив гранатового соку і кілограм курячої печінки, і вже четвертий день годує мене смаженою печінкою :)

була вчора в гінекологіні.
послухала мале, каже, серце чути ледве-ледве.

сказали перездати сечу, бо щось там знову не те в аналізі, і знову їхати до обласного шкірвендиспансера і здавати в них оту кляту реакцію RW. бо їм же ж треба щось написати в картку про мій сифіліс!

це гарантовано вбиті півдня на поїздки туди-сюди, чекання на лікарку і сидіння в чергах.
по ходу діла з"ясувалося, що перед виходом у декрет аналіз на сифіліс здається ще один раз. (на ВІЛ я вже другий раз здала, тепер лишився третій раз -- перед пологами)
я вже собі думаю, що, мабуть, піду і зроблю цей аналіз в платній лабораторії, щоб мене лишили в спокої.
і це я здорова. мені цікаво -- якщо в жінки якась хронічна хвороба, як їй мусять мозок виносити з цими аналізами, ліками та іншою гидотою?

все більше схиляюся до думки їхати народжувати в Луцьк. там навколо будуть всі свої.

ноги не пухнуть, живіт вже трохи помітний -- ну, порівняно з моїм звичайним животом ледве-ледве :)
жабеня копається перед їжею, коли я голодна, під час їжі і після їжі :) по ночах поки що не будить. от прямо зараз теж трішки копається. воно, правда, примудряється затихнути, якраз як Дмитро підходить.
намагаюся змусити себе читати розумні книжки про вагітність і пологи, але швидко набридає.
подивилася навчальне відео про грудне годування. пізнавально.
читаю спільноту лялечка. звикаю до ідеї, що в мене на грудях висітиме людська істота.
приглядаюся до візочків і магазинів з дитячим одягом. це ще одна сфера людського життя, в якій я не знаю геть нічого.

головою я розумію, що все має бути добре чи хоча б прийнятно, і загалом я відчуваю спокій (дещо стоїчного характеру, але спокій тим не менш) але часом на мене нападає чорна іпохондрія і думки про те, що може піти не так і чим це не так може закінчитися. і тоді мене втішає одна надія на міцну будову і досвід виживання всіх моїх предків жіночої статі. вони вижили, і я мушу.
Tags: жабеня
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 26 comments