Mary Xmas (maryxmas) wrote,
Mary Xmas
maryxmas

про мою вчочаршню доповідь у Відкритому університеті на ЄвроМайдані

власне, це був перший раз, коли я вибралася на ЄвроМайдан. чоловік кілька разів ходив -- то під Адміністрацією Президента з МВДшниками пхався, то під КМДА Беркут стримував, то ще якісь пригоди :)
а я тварина лінива і антисоціальна, із важкою схильністю до мізантропії, у великих натовпах швидко починаю почуватися нещасною, то я туди і не рвалася.
але я рада, що я таки не полишила спроб сконтактуватися із організаторками Відкритого університету і прийшла туди -- щоб -- з моїм єврейським щастям -- в робочий день, понеділок, в обід розповісти тим двом десяткам зацікавлених про те, що таке жіночий рух і нашо він треба :)

Дмитро поїхав зі мною -- мушу визнати, що його підтримка важила для мене дуже багато. коли я сиділа в ліжку посеред купи книжок про історію жіночого руху в Україні і панічно хапалася то за одне, то за інше, він допоміг мені заспокоїтися, згадати, що я на цьому знаюся достатньо, щоб говорити годинами без підготовки :) і доклав руку до того, щоб я визначила пріоритети для цієї доповіді.
він стояв серед тих, хто мене слухали, і роздавав їм буклети Жіночого кінозалу.
(до речі, поки сиділа це все переглядала, зрозуміла, що треба написати статтю про український жіночий рух в контексті світового -- спочатку дослідити, звичайно -- але там дуже цікава картинка вимальовується, по факту)

завдяки добрим людям я тепер маю відео мого виступу і вже залила його на ютуб:


цілком передбачувано хлопчик, який хотів облити мене зеленкою і якому я пообіцяла скрутити шию, не прийшов. а шкода. тоді мій експірієнс був би ще психоделічнішим :)

коли ми з Дмитром прийшли, там під сценою Відкритого університету було людей п"ять-шість -- вони робили ялинки з цукерок :) я переговорила з організаторками. ми хотіли зробити свій запис мого виступу, але я забула флеш-картку від фотоапарата вдома -- і тому лишалося покладатися лише на їхній запис -- за який я їм дуже вдячна.
я зняла шапку і рукавички, щоб було зручніше жестикулювати, мені дали мікрофон, і я почала говорити. людей трохи підзібралося -- десятки два, мабуть, кілька знайомих, які прийшли цілеспрямовано послухати мене :) і люди, які йшли повз і затримали. спочатку під сценою стояло двоє священиків -- але вони чомусь швидко пішли. а шкода. я християнство згадувала -- що поки було в катакомбах і гнане, жінки могли нести слово боже людям. а як стало державною релігією з грішми і ресурсами, так жінок одразу від священицтва усунули.
говорити на холоді, хоч і в мікрофон, було не дуже комфортно. в мене швдико сів голос, а в голові почалася паніка -- я перестрибувала з теми на тему, повторювалася, запиналася, нервувала -- але найцікавіше, що в записі майже нічого з цього нема.
(тобто з середини моєї голови це виглядало значно гірше, ніж іззовні :) ну і за часом вийшло цікаво -- мені казали, в мене буде година часу, і я планувала говорити півгодини, а решту відвести на питання від аудиторії, але коли ми прийшли, з"ясувалося, що в мене є лише 40 хвилин. і що мене здивувало найбільше, коли я переглядала відео, це те, що я свою доповідь вклала рівно у 20 хвилин :)
я люблю, щоб після моєї розповіді про гноблення жінок отой попіл, що б"ється в моє серце, починав битися в серця і тих, хто мене слухали.
тут, схоже, цей попіл більше захопив чоловіків -- бо саме вони задали всі питання, крім одного -- одне питання було від модераторки.
і саме на відповідях мене нарешті попустило від паніки і нервування, і я викотила свій сарказм, володіння фактажем і феміністську ідейність. шкода, на відео не видно, як плотоядно я всміхаюся, слухаючи питання :)))

найбільше мене здивувало, що з усього, що я казала, найбільшу претензію викликала згадка про гей-шлюби (я сказала, що в нашій країні двоє жінок цілком можуть жити разом і вести спільне господарство, і нікого це не обходить) -- якийсь дідусь до мене додовбався і почав доводити, що це маніяки, що це шлях до занепаду суспільства і що пропаганду гомосексуалізму треба заборонити.
я сказала, що 90 відсотків маніяків гетеросексуальні і вони ґвалтують маленьких дівчаток, то давайте краще їх заборонимо!
на що отримала дружну схвальну реакцію від аудиторії :)

коли я сходила зі сцени, мене трусило -- від нервів чи від холоду, не знаю.
а сьогодні в мене голос сів і енергії геть нема. не вийде з мене революціонерки.
Tags: відео, щоденник
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 11 comments