Mary Xmas (maryxmas) wrote,
Mary Xmas
maryxmas

  • Music:

вирішальний день все ближче і ближче

сьогодні була востаннє в місцевій жіночій консультації. 25 березня ми їдемо до Луцька, щоб там народжувати. ну, принаймні, поки що план саме такий :) квитки я вже купила.

знайдені в минулому аналізі сечі бактерії після курсу антибіотика для вагітних зникли, але з"явилися якісь загадкові солі, про які мені нічого не пояснили. поставила чоловіка перед завданням зробити наше їдло ще менш солоним.
вчергове зданий аналіз на сифіліс передбачувано виявився негативним. його вписали мені в картку і сказали, що більше його здавати не треба.
добра лікарка мене порадувала, сказавши, що чим ближче до пологів, тим вища ймовірність всіляких ускладнень, сказала здати сечу ще й в Луцьку, а також дивитись за тиском. а чого дивитись за моїм тиском, як він в мене все життя низький?

від вчорашнього дня раптом попухли -- на півтора розміри! -- ноги. добре, що можна вже перелізти у м"якенькі замшові кросівки, які мені зазвичай трішки завеликі, а зараз якраз впритик.

нерв у правій сідниці тепер болить не вночі, а вдень -- і часом м"яз таки болить весь. якщо планувати ще одну дитину -- треба буде зайнятися попереком і з"ясувати, що там не те з тим сідничним нервом.

днями обсипало плечі, груди і живіт червоними плямками. дві дні вони побули -- і зійшли самі. нічого не чухалося, просто було червоне, і все.

досі нема запорів, але раз на день чи два з"являється раптовий різкий кашель -- ніби в горлі моментально стало геть сухо. часом трішки пече зі стравохода -- але зовсім трішки. мушу зауважити, що лужна мінералка -- то велика штука. особливо на останньому місяці вагітності :)

сьогодні я зважилася -- 106 кг. на один кілограм більше, ніж до вагітності :)
жабеня щодня то копається, то потягується -- і так добряче потягується, що живіт стирчить в усі боки :) точно татова дитина -- такі ноги довгі, що капець. якщо в жабеняти будуть ще й татові очі -- буде геть чудово :)
ну, а з такими батьками воно точно буде розумненьке :)
причому воно і копається, і потягується незалежно від часу доби і мого просторового положення. правда, коли я сплю, я цього не чую.
от думаю, може, як приїдемо до Луцька, піти зробити ще одне УЗІ -- цього разу разом з мамою :) зробити їй приємне :)
Tags: жабеня
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 19 comments