а це вчора зранку -- я її годувала (з шостої до дев"ятої ранку :), а потім тримала сидячи, щоб вона випустила бульку
Дмитро з мене сміється -- що я як Масяня і її дитина -- маю з малою однакове обличчя :)
пристойніший варіант:
це ми ходили в місто -- забирати мій лікарняний.
нас дорогою прихопив дощик, і ми зайшли у кав"ярню хряпнути кави (я тут п"ю какао, якщо кому цікаво) і сіли за столик на вулиці / під дахом. поки Дмитро ходив робити замовлення, мала почала комизитись, і я взяла її на руки. і тут вона розплакалася. і я, не кладя охулки на руку, хопа -- і дала їй цицьку :) я вже давно збиралася щось таке зробити. мала поїла, я попила, тато дерябнув своє еспресо, і ми пішли далі. я чоловікові кажу -- от диви, я її хвилин 15 годувала, і ніхто мені не сказав жодного поганого слова! а він такий -- угу, а весь цей час поряд з тобою сидів здоровенний неголений чолов"яга -- хто тобі що скаже?
для чистоти есксперименту треба буде зробити те саме, але без нього поруч :)
а сьогодні ми намагалися прописати малу в моїй хаті, щоб подати документи на отримання дитячих грошей -- але це ще той квест. добре буде, якщо ми її хоча б з другого разу пропишемо. тут величезні черги у паспортний стіл, працює одна паспортистка, і все дУУУУже повільно і дУУУже через дупу.