перший мобільний він таки купив собі (хоча довго не хотів) в Помаранчеву революцію, щоб можна було тримати зв"язок.
і з тим Сіменсом він проходив ото до минулої зими (і той виконував усі покладені на нього функцї всі ці роки, аж поки не почала здавати батарея) -- коли з криком бляха-муха купив собі гарний новий смартфончик.
власне, всі фоточки нашої малої зроблені ним.

і так він з того телефона тішився, що вирішив, що мені теж треба новий гарний телефон. (як він пояснив, все одно в третю світову гроші знеціняться, а так в мене буде телефон пристойний)
а я собі останній телефон купувала роки чотири тому.
я довго до нього звикала (я взагалі дуже інертна в цьому плані. мені вкрай важко дається нова техніка (і програмне забезпечення), але коли я вже в неї вросту, то вона мені така рідна, що кращої мені і не треба) і нарешті почала почуватися з ним більш-менш впевнено, а тут новий гарний телефончик :)
як я намучилася із перенесенням контактів -- це жах.
але, як кажуть, тєрпєньє і труд всєх убьйут, і я нарешті його подолала -- і в процесі почистила список контактів. я намагалася прибирати ті контакти, яких я не можу згадати, хто це і чому вони в мене в телефоні.
витерла трьох, що померли. всі троє жінки -- двоє рак, одна серце.

тих, про яких я щось пригадувала -- чи знайоме прізвище, чи ще якось (а таких в мене набереться ще десь пару дюжин) поки що лишила.
лишилося 138 контактів.
правда, при перенесенні всі гарно розписані імена і прізвища зліпилися до купи, а назви робіт, інші примітки, а також ретельно добрані для купи народу індивідуальні мелодії на дзвінок погубилися :( знову я це все набирати не буду, а от дзвінки треба буде виставити.

а цей телефон я віддам мамі -- в нас в родині ані компи, ані телефони зайвими не бувають.

запишу тепер собі в новий телефон аудіокнижечок і буду їх слухати під час прогулянок з малою -- одна біда, тут нема де особливо гуляти, хіба чужими дворами та приватним сектором...