Mary Xmas (maryxmas) wrote,
Mary Xmas
maryxmas

Вчителька

Originally posted by morreth at Вчителька
В пана професора
Блискуче пенсне
Та лукава посмішка.
"Чи хтось може сказати,
Чому чорна, так би мовити, цивілізація
Не породила ані Платона,
Ані Авіценни?
Чому жіночий, хе-хе, інтелект
Не спромігся піднятися
В емпіреї Декарта?
Де вони - Аристотелі у спідницях?
Втім, хо-хо, риторичне питання.
Переходимо далі..."
Клара Белль Вільямс ретельно записує
"риторичне питання".
Вона знає: з неї можуть спитати.
Пан професор любить, коли студенти ретельно записують.
Руки ниють, почерк нерівний -
Незручно писати, притулившися до стіни:
Пан професор не любить
Чорних студентів, жінок,
А надто чорних студенток,
Тому Клара-Белль
Слухає лекції в коридорі
Університету Нью-Мексико.
Коричневі пальці виводять:
"Де ж ті чорні Платони?
Де Арістотелі у спідницях?"
Для неї це питання не риторичне.
Клара Белль не стане
Ані Платоном, ані Декартом.
Вона навчатиме чорних читання й письма.
Дітей - удень,
Батьків - уночі,
Поправляючи олівець
В зашкарублих від праці пальцях
Вчорашніх рабів.
Вона переживе
Всі забобони, всі заборони для чорних.
Вона ходитиме вулицею,
Що назвали її ім'ям.
Ним назвуть також корпус,
Де вона тулилася до стіни 
З тетрадкою та олівцем.
Як звали пана професора?
Та кого воно, в біса, цікавить...







This entry was originally posted at http://morreth.dreamwidth.org/1948060.html. Please comment there using OpenID.
Tags: вірші
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments